Книги Українською Мовою » 💛 Детектив » Клуб убивць, Макс Дикий 📚 - Українською

Читати книгу - "Клуб убивць, Макс Дикий"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Клуб убивць" автора Макс Дикий. Жанр книги: 💛 Детектив. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 89
Перейти на сторінку:
7. Нік. Ворог — геній?

— Дякую, що вчора виручив! — Віта на емоціях обійняла мене і навіть чмокнула в щоку. Вона мені подобалась, тож я з ентузіазмом сказав:

— Якщо треба ще якось зіграти твого хлопця. не лише перед батьками, то я завжди за! 

— Ти не дуже злишся, що я вдягла ту обручку і виставила тебе прямо своїм нареченим? — вона зазирнула мені в очі. 

— Ну. це було трохи несподівано… — протягнув я. — Але не злюся, ти ж знаєш, що я не можу злитися на тебе…

— Ти найкращий, Ніку, — вона щасливо усміхнулась. — До речі, що там з нашим розслідуванням? Ти щось дізнався, поки мене не було? 

 — Не дуже багато, — зізнаюся я. — Але знайшов людину, яка має допомогти дізнатися. Та ти, мабуть, його знаєш, ти всіх знаєш…

— Заінтригував, — Віта уважно дивиться на мене. — То хто це? 

— Даня з відділу кібербезпеки. Він. здається, справжній профі у своїй справі…

— О, мене до нього двічі відправляли. Такий тихий хлопчина десь нашого віку, — згадує Віта. — Так, він швидко працює, але здається, його перенапружують, а він не може відмовити. Чистий ботан.

— Мені теж так здається. але в принципі він хороша людина. Оце сьогодні збирався сходити, дізнатися, чи він щось відкопав по тому Воронову. Там ще й журналістка одна дуже ним цікавиться. Якась вона підозріла…

— Перевірити її? Можу зробити, я тобі винна, — одразу каже Віта. 

— Так, мені цікаво, чи не працює вона на когось, не лише на своє видання. Ну, знаєш, як буває… — я простягаю Віті візитівку Маші.  — Якщо дізнаєшся щось цікаве, повідомиш мені. А я потім розкажу, що накопав Даня. 

***

Коли я заходжу до того маленького закуточку, в якому сидить Даня, то бачу, що він щось швидко-швидко друкує. В нього відкрито одразу декілька вкладок. І монітор поставлений другий, вчора такого не було. 

Він зовсім не помічає мене і продовжує щось друкувати, я легенько покашлюю, щоб сповістити про свою появу.

Даня мало не підскочує на своєму кріслі і розвертається до мене:

— О, привіт. Я тебе не помітив. 

— Вибач, що не постукав, — кажу я. — Оце хотів запитати, чи є щось нове у справі Ворона?

— Я дійсно дещо знайшов, — Даня знов повертається до одного з моніторів і відкриває мені якесь посилання. — Дивись, він був повʼязаний як мінімум з трьома жінками, які померли від нещасних випадків за минулі півтора. Про один з випадків я ледь знайшов, то були давно видалені підчищені пости, і їх було мало. Про другий також знайшов небагато інфи. Але суть одна: жінки, з якими він імовірно спав, помирали з періодичністю в півроку.

Я дивлюсь на екран і бачу фотки з одного з тих випадків. З останнього, з аварією. 

 — Думаєш, він сам їх позбувається? — запитую з сумнівом. 

— Мене напружує ця періодичність і підчищена інфа, — він насуплюється. — Хоча, само собою, підчищена інфа — це ще не доказ. Він міг просто не хотіти галасу в мережі, бо він — публічна особа. Це не доводить його провину.

 — Може, йому помстився хтось із родичів цих жінок?

— Я можу перевірити мережі і телефони жертв та родичів, але якщо вибʼєш мені дозвіл, — відповідає Даня. — Це ж ваше розслідування. Бо якщо дістану інфу без дозволу, що в принципі ще легше і швидше, ти потім не зможеш її ніде предʼявити. 

 — Сходжу прямо зараз до шефа і попрошу цей дозвіл. — кажу я. — А що з тим сайтом? Нічого нового?

— Треба дочекатись активної фази роботи того сайту. Я підозрюю, що він працює не постійно, спеціально, щоб його було важко вичислити, — Даня закушує губу. — Цей хакер — геній. Не думав, що мені може бути так важко. Не те щоб я хвалюсь, але на мене скидають більшість складних справ, з якими ніхто не може впоратись, і я зазвичай все швидко вирішую. Але не цього разу…

 — Я вірю, що тобі все вдасться. — кажу я.  — Добре, тоді, не відкладаючи в довгий ящик, піду виб’ю той дозвіл…

В цей момент мій мобільний дзвонить. Я бачу, що це шеф, тому одразу беру слухавку:

— Ніку, привіт, ти у відділку? Є термінова справа.

 — Я у офісі кіберполіції, — кажу я.  — Щось трапилось?

— Так, в місті почався неконтрольований мітинг на підтримку смертей багатіїв…

***
ось і чергова глава, буду вдячний за сердечко книзі, ну і не забудьте додати її до бібліотеки, щоб не пропустити оновлень, оновлення щодня о 22.00 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 89
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клуб убивць, Макс Дикий», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Клуб убивць, Макс Дикий» жанру - 💛 Детектив:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Клуб убивць, Макс Дикий"