Читати книгу - "Королівство Крижаного Полум'я. Частина 1 - Обрана, Svitlana Anosova"

Ервін стояв у своєму кабінеті, де стіни були вкриті старовинними гобеленами, а на столі лежали розкидані карти та сувої. У каміні ледь жевріли вуглини, проте у приміщенні все одно відчувалася льодяна прохолода. 

Перед ним лежала велика карта королівства – з замками, містами та найголовніше – землями Ле Досьє, що розташувалися біля південного моря. 

Відкрите море надавало величезні можливості для торгівлі й військових операцій. А тому цей союз був ідеальним для Барона Градовського, але для Ервіна це означало втрату контролю. 

Він хоче владу, але я не дозволю йому використати Августу як інструмент, – думав Ервін, вдивляючись у карту. 

Він підняв голову, – Капітане Фредеріку, – промовив Ервін, і його голос вирвав капітана з мовчазного спостереження 

– Я хочу знати кожен крок Вільяма Ле Досьє та його союзників. 

Фредерік, досвідчений боєць із гострим поглядом, нахилив голову. – Вже є новини, ваша величносте. Вільям збирає війська. Вони готуються, і не для параду. 

Ервін посміхнувся, але це була холодна усмішка, така ж безжиттєва, як снігові пустелі його земель, що скидалася радше на тінь жорстокої рішучості. 

– Вони думають, що я сиджу тут, у своєму крижаному замку, не знаючи їхніх намірів. Але вони помиляються. Я не просто спостерігач у цій грі. Я вирішую, хто стане її переможцем. 

Він підійшов до столу й узяв до рук сувій, розкриваючи таємні звіти. У них містилася секретна інформація про союзників Вільяма та його армію. 

– Ми не підемо війною. Ми підемо хитрістю. 

– Нам потрібні союзники, – сказав Ервін, звертаючись до Фредеріка. – І я знаю, до кого звернутися. 

На мить він задумався. 

Барон Градовський залежить від морських торгових шляхів, – розмірковував Ервін, повільно ведучи пальцем по карті. – Якщо я перекрию ці маршрути або зроблю їх небезпечними для перевезень, його вплив ослабне. А без нього Вільям буде як вовк без зграї. 

– Приготуй лист до Південних торгівельних домів, – наказав Ервін, повернувшись до Фредеріка. 

– Я запропоную їм вигідніші умови, ніж ті, які можуть надати Ле Досьє і Градовський. Нехай наші кораблі контролюють ці води. 

Капітан кивнув і зник у тіні дверей, залишивши Ервіна наодинці з його думками. Стратегія почала формуватися у його голові. Він не буде вести прямий наступ на Вільяма, натомість він завдасть удару по його ресурсам і союзникам. Це ослабить його ворогів без необхідності втягуватися у кровопролиття. 

Ервін підійшов до каміна і вперся рукою в холодний камінь. Він розумів, що цей конфлікт – не просто боротьба за владу. Це була боротьба за майбутнє, і не лише його самого, але й Августи. 

Я маю захистити її, – думав він, відчуваючи, як його серце стискається від думки, що її можуть втягнути в гру, де вона стане лише розмінною монетою. 

Він заплющив очі й відчув, як ледь помітна тепла хвиля вогню пробігає крізь його тіло, змішуючись із холодом його оточення. 

Я виграю цю війну, – прошепотів він, вдивляючись у полум'я. Вогонь відблисками танцював у його очах, але лід у серці залишався незворушним. 

– Але не так, як вони очікують.