Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

Насупившись, Еджей все ж приліг, не відриваючи від неї своїх очей. Забравшись з ногами на ліжко, Єва сіла поруч із ним, так щоб він міг бачити вираз її обличчя.

- Я була не до кінця щира з тобою того вечора, коли ти питав мене про мою мету. ... Але сьогодні я розповім усе . .... У моїх прийомних батьків була ще одна усиновлена дитина - Майк. Мій прийомний брат. Я біла, він чорний. Майк старший за мене на три роки. І хоча були ми абсолютно різними, але загальні переживання і умови життя зблизили нас,

по-справжньому зробили нас рідними. З усіма клятвами, з зарубками в душі, ми навіки стали кровними. У дитинстві його часто ловили на крадіжках, пізніше Майк зв'язався з небезпечними хлопцями і вже не міг зупинитися. Такі були закони вулиці, правила банди. Він умів битися, балувався травою і тягав з собою зброю. Незважаючи на все це Майк завжди дбав про мене, любив і оберігав. Прийомних батьків особливо не турбувало що ми їмо і в що одягнені, про все це турбувався Майк. Він діставав мені одяг, книги, платив за навчання у школі. Ніхто не смів мене образити, навіть прийомний батько, який з часом став до жаху боятися Майка, вигнавши його з дому, коли тому стукнуло вісімнадцять. Майк пішов і забрав мене з собою, я була в курсі всіх його справ, знала всіх його дружків, але ніяк не могла вплинути на ситуацію. Мені залишалося тільки вчитися та прагнути до своєї мрії. У коледжі таких як я були одиниці - жебраки голодранці, які отримали бонус від держави, перші претенденти на виліт. Навколо мене були чистенькі, доглянуті і розпещені дітлахи середнього класу і нащадки багатіїв, які корчать з себе пуп землі. З такими зазвичай важко знайти спільну мову, вони намагаються задавити тебе своєю зарозумілістю. Але у моєму випадку все вийшло інакше - в мене закохався хлопець з еліти. Ерік Холл. Просто класичний сюжет для мелодрами. Самозакоханий, але веселий, щедрий, ніжний. З замашками відчайдушного лідера, хоча з цим можна було миритися. Ми стали зустрічатися і вже через кілька місяців жити один без одного не могли. У нас з ним були гарні романтичні побачення, Ерік здійснював заради мене всякі божевільні дурниці, ну знаєш, крав квіти на виставці екзотичних рослин, писав величезними буквами на мосту «Я КОХАЮ ТЕБЕ, ЄВА». Ми іноді сварилися, але потім так само пристрасно мирилися, і нам здавалося, що ми створені одне для одного, як це зазвичай буває під час першої закоханості. Після закінчення коледжу Ерік зробив мені пропозицію і ми з дуру одружилися у Вегасі, і тільки потім він повідомив про це своїм рідним. Які звичайно страшенно не зраділи моїй появі в їхній сімейці. Всі знали, що Ерік був імпульсивним і вважали наш шлюб помилкою молодості. У його батька був свій гольф клуб, у матері невеликий ресторанчик, батько був завзятим бабієм, а мати алкоголічкою зі стажем. Їхній бізнес давав не такий великий дохід, як відсотки від акцій мережі компаній «Глобал сенс» власником якої є Адам Пірс. Він же молодший брат матері Еріка, тобто дядько мого чоловіка.  ... Адам не набагато старший свого племінника, десь років на сім. Якщо мені зараз двадцять шість, то Адаму тридцять три або трохи більше. Будучи разом з Еріком я декілька разів стикалася з ним, але містер Пірс звичайно ж дивився на мене як на пусте місце. Адам не надто жалував своїх родичів увагою, він взагалі до людей відноситься, як до бруду у себе під ногами. У його порожньому холодному погляді не відбивається абсолютно нічого. Поруч з ним відчуваєш себе нікчемним і маленьким, а якщо він ще й підвищить тон, так зовсім хочеться битися головою об стіну. ... Але одне нещасливе Різдво стало фатальним для мене. Ми тоді з Еріком жили у його батьків, мій чоловік  вперто не бажав відмовлятися від комфорту влаштованого предками життя, навіть не дивлячись на те, що я постійно собачилася з його матір'ю. В той день моя свекруха запросила Адама на Різдво, хоча я б не сказала, що вона так вже горіла бажанням побачити брата, швидше  збиралася знову випросити у нього грошей, і той чомусь не відмовився від запрошення. В той день я почала сваритися з Еріком ще з ранку, а до вечора Ерік психанув, грюкнув дверима і поїхав носитися на своєму «камаро» по місту. Його п'яна матуся спала без задніх ніг, батько злиняв до чергової коханки, і в будинку залишилася тільки я і ... чортів Адам Пірс біля проклятої ялинки. Я не знаю, чому Адам не пішов тоді геть, чому обійняв  мене, бачачи яка я засмучена. Це було так дивно і моторошно, - замовкнувши на хвилину, Єва сховала обличчя в долонях, намагаючись вгамувати емоції.

Еджей дивився на неї мовчки, лише пропалюючи уважним поглядом.

- Іноді помилки відбуваються немов у дурмані, - подовжувала Єва. - І ти навіть не віддаєш собі звіту, що саме ця конкретна помилка назавжди споганить твоє життя. З тих пір я ненавиджу Різдво. Ні, він не ґвалтував мене, ні в якому разі. Але абсолютно нічого не відчуваючи до Адама, я тим не менш відповідала на його поцілунки. Його так само не зупиняв той факт, що я дружина Еріка. Ми переспали. …А незабаром я дізналася, що вагітна. Зізнатися Еріку, що я йому зрадила у мене, звичайно ж, язик не повернувся. Класика ідіотизму. ... На якийсь час у нашій родині з Еріком відновилася цікава ідилія, навіть його батьки стали ставитися до мене уважніше, майбутній онук все ж таки. Всі чекали спадкоємця і тільки Адам був упевнений, що це його дитина. Після тієї ночі він прийшов до мене за місяць до народження малюка. «Я був упевнений, кретинка, що ти приймаєш протизаплідні пігулки», сказав він, дивлячись на мене своїм жахливим нищівним поглядом. «Це мій син. І коли це підтвердиться - для тебе все зміниться, Єва». Якщо чесно, після його слів я стала боятися свого майбутнього. Я народила здорового малюка і назвала його Ніком. Може, я і не була тоді морально готовою стати матір'ю, але я обожнювала свого хлопчика. Через тиждень після пологів, Адам надіслав мені результати тесту - Нік дійсно виявився ... його сином.