Читати книгу - "Поцілунок долі, Ася Віталіївна"

-Що?,- піднімаюсь та вириваю лист з рук Сергія. Не можу повірити, там дійсно написано заява про звільнення за власним бажанням,- Катерино, але чому?

-Дякую, Сергію Олександровичу за все,- ігнорую моє запитання та навіть не поглянувши в мій бік прощається зі всіма,- Дякую всім за роботу та розуміння. До побачення.

-Катю, зачекайте,- говорить їй вже Саша та вона все ж таки впевнено залишає конференц-зал закривши за собою двері. Не вже вона дійсно йде з роботи? І це все через мене? Я тепер ще раз переконався, що вона зі мною була не через карʼєру і навіть не через гроші. Але таку Катерину мені тепер буде важче повернути. Який я дурак! Чому коли втратив, я почав її цінувати? Що за закон бумерангу?