Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

- А ти справді крута креативщиця, раз змогла уярмити самого Пірса! Знімаю капелюха перед майстром!

Виринувши зі своїх думок, Єва здивовано подивилася на Дафну :

- Люди помиляються, якщо думають, що успішних чоловіків треба спокушати заздалегідь спланованою акцією екстравагантних ідей, - знехотя видавила вона. - Що рулить - так це випадковість.

- А я ось думаю, що парочка неординарних прийомчиків у ліжку, - захихотіла Дафна.

Єву навіть знудило від подібної вузьколобості і дурості, але вступати в дискусію вона не стала , марно страждаючи над рекламним слоганом для дитячих сумішей. Все її колишнє завзяття і творчий підхід кудись вивітрилися, а загальмованість і неуважність були поганими порадниками.

   Ванда запросила її до себе вже ближче до кінця робочого дня, жбурнувши перед нею на стіл сторінки трудового договору. За ці кілька годин Ванда помітно змарніла, як людина, котра пережила глибоку емоційну кризу. Бесіда з Адамом віч-на-віч мабуть добряче попсувала їй нерви. Від почуття ніяковості і провини перед цією жінкою у Єви до болю защеміло в грудях .

- Підписуй. Він наполягав.

- Вандо, ... ти можеш мене звільнити, я зрозумію.

- Уже не можу ... - вимовила вона спустошеним голосом, дивлячись у вікно на яскраві вогні міста. - Цей монстр змусив мене поступитися йому половиною  права власності. У разі відмови Пірс розчавив би мене штрафними санкціями. Він давно вже облизувався на моє агентство. А перемагати, як ми знаємо - він вміє. Тепер «Ідріс» належить мені і Адам у Пірсу. ... Звичайно, він відвалив щедру суму ... тільки ось відчуття після цього такі, немов мене зґвалтували ...

- Моє співчуття і душевне роздирання тебе навряд чи заспокоять?

- Навряд чи. ... Я одного ніяк зрозуміти не можу Єво, якого біса ти пішла у нього на поводу ?! Розтоптала почуття мого сина, саму себе? Еджею звичайно не звикати бути роздавленим, але ось тільки душа ниє сильніше, ніж тіло, на нього зараз неможливо дивитися. ... Як мати, у якої страждає дитина я дуже зла на тебе, Єво. Адже у вас же був план. ... Еджей любить тебе. Ви могли б бути такі щасливі, досить було тільки набратися терпіння. ... Злякалася? - обернулася вона до дівчини, вимагаючи поглядом відповіді.

- Всього лише керувалася інтересами свого сина. І не розраховую на чиєсь розуміння. Але я не шкодую, що вчинила саме так, - стримуючи гіркоту, промовила у відповідь Єва. - Ти сама говорила мені, що яким би не був вибір - щастя вже не буде повним, хтось обов'язково залишиться мучитися в стороні. Ніхто цього не заслужив, тим більше Еджей, але тепер я розумію, наскільки абсурдним був наш план. Зараз взагалі немає сенсу обговорювати те, що трапилося , і тим самим ще більше отруювати собі життя. Я дружина Адама і крапка.

- Не слід особливо виправдовуватися, - знущально проказала Ванда,  - Не вибачайся за те, що людське нутро корисливе.

Єва тільки похитала головою, поставив розмашистий розпис в контракті. У якийсь момент вона передумала переконувати Ванду, вигороджувати себе і доводити матері свого колишнього хлопця, що вона Єва зовсім не жадібна стерво. Як і не стала розповідати про справжню причину, яка звела їх з Адамом разом. Про своє горе. Не так просто було зізнатися комусь вголос про свої страхи, про хворобу, яка вбиває її хлопчика. Ділитися гнівом набагато простіше, ніж приймати співчуття, у відповідь на твої стогони. Жалю вона зараз потребувала найменше.

Судячи за контрактом, який Єва була впевнена - прописав Адам, її робочий день закінчувався о п'ятій. І рівно о п'ятій, секунда в секунду їй прийшло від нього повідомлення. Одне слово.

«Чекаю»

Завдяки своїй спостережній, чуттєвій натурі, Єві часто щастило помічати разючі сцени з навколишнього життя. До однієї з такою вона якраз і прямувала. Це було неймовірно і захоплююче одночасно. Буквально центр вируючого своїм життям міста, кругом квапливо біжать пішоходи і діловито тиснуться у заторах автомобілі, велосипедисти, камери на перехрестях, сирени поліцейських, шум голосів. І прямо посеред цієї метушні, спершись об крило своєї улюбленої машини, в нудьгуючій позі , самотньо стоїть один з найбагатших і найвпливовіших людей Бостона. Просто стоїть і терпляче чекає на неї.

Після розмови з Вандою Єва психувала і моторошно злилася на Адама за його віроломство, за цей хижий бізнес прийомчик в стилі «бостонської акули» і спрагу контролю. Не тільки їй, але всім в агентстві було ясно, чому Адам Пірс притиснув до стінки Ванду, так грубо, не залишаючи вибору - бо тепер тут працювала його дружина і він хотів знати чим живе «Ідріс», які проекти веде Єва, з якими людьми зустрічається і навіть коли ходить на обід. Уже такий він був за своєю суттю. І коли Єва зрозуміла, що навіть бийся вона головою об стіну - стиль його поведінки, його риси характеру їй не змінити , то і сваритися з ним стало бути безглуздо, особливо в світлі  проблем, тієї біди, яка спіткала їхнього синочка.

- Скажи мені, що ти за людина така, Пірс? - проказала вона, зупинившись поруч з ним.

Якась молода парочка, сміючись, раптом ні з того ні з сього почала цілуватися прямо перед ними посеред тротуару.

- Яка гидота, - з іронією простягнув Адам, посміхнувшись вслід закоханим. - Ми теж виглядаємо так дивно коли цілуємося?

- Знаєш, що думають люди з приводу нашого шлюбу?