Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Легковажна наречена, Аліна Амор 📚 - Українською

Читати книгу - "Легковажна наречена, Аліна Амор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легковажна наречена" автора Аліна Амор. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 69 70 71 ... 96
Перейти на сторінку:

- Не розумію... А цей чоловік у темно-смарагдовому камзолі з вишивкою золотом? Він весь вечір не зводив з мене очей.

Наречений здивовано глянув на мене і я додала:

- У нього ще такий тонкий шрам через усю праву щоку.

На обличчі герцога відобразилося розуміння, і він кивнув:

- Маркіз де Санд. Схоже, ще один твій шанувальник, – криво посміхнувся Райан. І задумливо додав, - навряд чи він замішаний, але варто перевірити.

Мені захотілося вліпити собі долонею по лобі. Що я майже зробила, але вже підіймаючи руку, змінила напрямок та швидко поправивши мокре пасмо за вухо.

На мене ж можуть вирячитися не тільки агенти під прикриттям… Іноді забуваю, що я ще й приваблива дівчина…

Тим  часом, ми зайшли у дім і проходячи хол, я помітила у вазі гілочки цвітучого жасмину. Це виглядало дуже незвичайно адже аристократи в Мірадейї віддають перевагу трояндам. Замки, палаци та особняки, в яких мені доводилося бувати, завжди прикрашали вони: білі, червоні, рожеві та які завгодно, але завжди саме ці квіти.

- Райане, ти любиш жасмин? - здивувалася я.

- Так, з деяких пір мені подобається його запах, - із загадковою усмішкою промовив він.

- Чудовий вибір, – підтримала я.

- Ти думаєш?

- Впевнена!

І чому мені здається, що ми говоримо зовсім не про жасмин?

Герцог привів мене до колишніх покоїв сестри на другому поверсі. Вони виявилися світло-рожевими і якимись ляльковими. Підійшов до білої дерев'яної шафи і відчинив різьблені дверцята.

- Вибирай сукню. Ось тут - ванна кімната, - він вказав поглядом у бік дверей, - А я чекатиму у вітальні. І пришлю покоївку, вона допоможе з усім цим, - наречений невизначено обвів гардероб рукою.

Я подякувала, і він залишив мене.

Одразу попрямувала у ванну, де швидко ополоснулася від морської води. Потім загорнулася в довгий рожевий рушник, і спантеличено глянула свій на мокрий одяг. Бо ж не тільки моя сукня промокла, а й уся білизна та панчохи... Від цього відкриття стало якось не по собі.

Цікаво, а як би вчинила справжня аристократка на моєму місці? 

Хоча, впевнена, вона просто не потрапила б у таку ситуацію.

Подумавши, вирішила не морочитися, побуду трохи без білизни. Все одно ніхто ж не помітить. Тому акуратно склала мокрі речі, сховала всередину сукні білизну та панчохи, і поклала їх на плетене крісло, що стояло поруч із ванною. Попрошу потім покоївку відправити їх з лакеєм у замок графа. Повернулась до гардеробу сестри Райана та почала розглядати розвішені сукні.

Ізабель була трішки вищою за мене, і якщо її сукні в талії гарно стягувалась шнурівкою, то поділ, який волочиться по підлозі, виглядатиме якось убого, ніби крадений одяг з чужого плеча.

Поки я так розмірковувала, розглдядаючи себе у великому овальному дзеркалі, одягнута у розкішну темно-синю атласну сукню, в кімнату саме постукала, а потім зазирнула славна літня служниця, кругленька та рум’яна як свіженький пиріжок із печі. Вона зайшла, присівши у кніксені та доброзичливо привіталася:

- Добрий вечір, мадемуазель Евелін! Мене звуть Марі.

Жінка здалася мені напрочуд домашньою та добродушною, від неї так і віяло теплом, і я теж радісно посміхнулась у відповідь:

- Буду рада помічниці!

Марі привітно дивилась на мене, склавши повні руки на білосніжному фартуці, і сердечно промовила:

- Як же я хотіла вас побачити! Завжди мріяла, щоб у нашого Райана була така мила та чарівна наречена!

Я зашарілася і скромно опустила очі, жінка ж вирішила не бентежити мене ще більше та одразу зрозумівши причину моїх труднощів, сказала:

- Вам мають підійти підліткові сукні Бель.

І почала прудко перебирати гардероб. Перше ж вбрання, яке вона витягла, підкорило мене. Сукня була простою, чорного кольору, вишитою срібною ниткою, з відкритими плечима, але при цьому шалено стильною та якоюсь готичною. Начебто і скромна, та довжиною до п'ят, але нижню сорочку під таку не одягнеш - плечі оголені, лямок та рукавів немає, а декольте хоч і не глибоке, але цілком відкрите. Загалом, чудова сукня, треба брати!

Коли я одягла її та вийшла із-за ширми, Марі ахнула і сплеснула руками. А я переконалася, що це саме те, що потрібно. Довжина якраз і в талії сіло як на мене шите.

Я попросила служницю підібрати волосся на скронях і заплести з цих пасм косу. А поки вона заплітала, все нахвалювала який Райан чудовий та розумний. У мене не залишилося сумнівів, що літня жінка любить його як рідного сина, та було приємно слухати, як нахвалюють нареченого ніби я й справді збиралася за нього заміж. Вона прийняла мене як рідну і цей будинок відразу здався набагато затишнішим.

Врешті, з допомогою Марі я була зібрана та вийшла з кімнат Бель. А коли підійшла до сходів, одразу оцінила їхню тактичну перевагу - вони спускалася прямісінько у вітальню, де чекав Райан.

Герцог сидів, розслаблено відкинувшись на спинку дивана, і легка усмішка блукала його губами. Чому він так радіє? Я простежила за поглядом нареченого і побачила, що він дивиться на стіну. Явно не шпалери в полосочку так його надихають! Значить, усміхається якимось своїм думкам... І тут він помітив мене.

1 ... 69 70 71 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легковажна наречена, Аліна Амор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легковажна наречена, Аліна Амор"