Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

  - Шнайдер родом з Данії. Його мати, Кайля Ваткер, займалася нерухомістю, але внаслідок незаконної приватизації  все майно було конфісковане, а за шахрайство, її позбавили волі на три роки. Шнайдеру тоді було 13. Кайля ростила сина сама. Вона відправила його до свого двоюрідного брата Олафа Фанклаєра, який мешкав у Брюсселі.  Коли Кайля вийшла на волю, то вона забрала Шнайдера і переїхала на Марс, де була квартира сім’ї, але. як виявилося, і її було конфісковано. Аби не занапастити гідність вони обоє працювали: мати в агентстві нерухомості, але вже як секретар, а Шнайдер - вантажником на суднах.   

Калейдоскоп з фото винуватців змінювався щомиті, вирисовуючись у єдину павутину зі стрілками та записами. Фахріє же безупинну продовжувала доповідь: 

   - Звичайно, його родина була злою, через конфіскований бізнес. Але згодом Кайля зустріла давнього знайомого, Ніка Маккларена, власника заводів з виробництва вікон, який тоді ще входив до марсіанського осередку «Ордену». Він одружився з Кайлею, а Шнайдера поставив на власний шлях. Вже в 35 років нерідний син отримав керівництво цією компанією, а в 38, коли отримав місце у Головній раді «Ордену», передав всі свої активи в корпорацію «Мінеда», до якої входили всі компанії, які фінансували терористичну організацію. Але через 4 роки ця фінансова установа збанкрутувала, і, аби залишити хоча б щось, Шнайдер продав всі активи. Далі він жив на Плутоні, періодично літаючи на колонії Урану та Нептуна, і був головою ради «Ордену». У момент вбивства Імператора, Олександр стрельнув йому в ногу. Інші вісім нападників стан їх невідомий. Оскільки вони перебували на Плутоні, тому, ймовірно, вони мертві також, - закінчила пані Фахріє. 

-Одне цікавить: без Ґранда б ми ось це все не дізналися? - зі скепсисом запитав Ромул у посадовців. 

-Вважайте, що так, - промовила Фахріє. 

-Це ж треба! У нас терористична організація існує, а ми по десять років не можемо знайти вбивць імператорської родини, а коли знаходимо, то вони мертві! - обурився Імператор, долонею вдаривши по столу. 

-Брате, краще вже знати, що ті виродки мертві, ніж шукати по всьому Союзу, - заспокоювала Марія. 

-Твоя правда. Ви та ваша команда молодці, що змогли знайти винних навіть після їх смерті. Дякую, що змогли так детально описати. А, паніє Фахріє, а які були мотиви вбивства Імператора? 

-Пана Олександра вбили з метою, аби на виборах переміг Ґранд. Останній про це нічого не знав. Він дізнався про наказ від свого помічника, Криптора, що був його заступником в «Ордені». Якби Ґранд мав спільні ідеї з терористами, то він би зумів  розхитати Союз з середини, але колишній Прем’єр видався нашим союзником, певною мірою. 

-Союзником, який мене з Марією ледь не вбив. До речі, я пригадую це ім’я - Криптор. Коли Ґранд був Прем’єром, то я його часто бачив. 

-Ми намагаємося знайти його, - продовжувала Фахріє. - З даних радару, що знаходитися на Фобосі, його корабель полетів в сторону Юпітера. До речі, ми ще дізналися про одну річ: Криптор був здійснив постріл під час відльоту в станцію на Фобосі.  

-Є вірогідність того, що недавню трагедію зробив Криптор? - здивовано мовив Ромул. 

- Можливо і є, - втрутився в розмову Санмір, - але який сенс це для нього?  

-Може думав, що на кораблі Ґранд? - висунула ідею Марія. 

-У трагедії у нас з’являється нова версія. Що ж, нам потрібно за будь-яку ціну дістати Криптора. Він цінний не тільки як ймовірний винуватець знищення торгового судна, але і як людина, котра мала зв’язки з «Орденом». Я попрошу вас всіх поставитися до цього питання серйозно, і використати всі наявні ресурси, аби знайти Криптора. Якщо питань немає, то можемо закінчувати  нараду. Дякую за вашу сумлінну працю у знаходженні вбивць наших батьків, - закінчив Ромул, встаючи з крісла.