Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Трагедії 📚 - Українською

Читати книгу - "Трагедії"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Трагедії" автора Евріпід. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 70 71 72 ... 92
Перейти на сторінку:
class="p1">1490] Прощай, пеласгів земле,

І ви, Мікени рідні!..

ХОР

Персея місто згадуєш,

Трудом кіклопів зведене?

ІФІГЕНІЯ

Елладі на славу зростили мене,

Тому й на смерть одважно йду.

ХОР

Тебе не вкриє забуття.

ІФІГЕНІЯ

Та гей же! Гей!

Любе серцю світло дня

І сяйво Зевса! Інше мене

1500] Жде життя, інша доля суджена!

Миле сонце, прощавай!..

ХОР

Погляньте, гей!

Іде переможниця

Іліона й Фрігії!

Чоло - в віночку; ось-ось його

Зросить вода очисна, жертовна. [335]

Богині грізної вівтар

Ось-ось дівоча кров заллє,

Як тільки в біле тіло ніж устромиться.

1510] Ждуть тебе долоні батька -

На рану хвилею хлюпнуть

Рясною. Прагне збройний люд -

Щоб на Трою шлях одкривсь.

Доню Зевсову ясну,

Артеміду, закликаймо,

Нехай щасливе кораблям дасть плавання.

Володарко, що жертвами втішаєшся

Людськими, в край фрігійський шли

Військо еллінів морське

1520] Ген до підступного Іліона!

Хай владар Агамемнон оружжям

Пишний здобуде вінець Елладі,

Нехай і своє чоло

Сяєвом слави впов'є навіки!

Іфігенія відходить.

ЕКСОД

Входить вісник.

О дочко Тіндарея, на порозі стань,

Щоб ти могла почути, що казатиму.

КЛІТЕМНЕСТРА

На голос твій із дому, бачиш, вийшла я

Й тремчу всім тілом, нещаслива, з остраху:

Ану ж од тебе вчую про нове якесь,

1530] Ще більше горе!..

ВІСНИК

Про твою дочку скажу

Річ дивну, неймовірну, небувалу ще.

КЛІТЕМНЕСТРА

Розповідай же! Все, як є, не гаючись!

ВІСНИК

Лиш слухай - все почуєш, о володарко.

Почну спочатку. Тільки б не забув чого,

Хвилюючись; язик щоб не заплутався.

Лиш підійшли ми, ведучи доньку твою,

До гаю Артеміди, де луги цвітуть,

Де списники ахейці вже зібралися,

Туди й аргів'ян юрби стали поспіхом

1540] Спливатись. А володар, тільки вгледівши,

Як діва, його доня, в гай на смерть іде, [336]

Аж застогнав од болю; відвернувшися,

Полою потай сльози утирати став.

А донька, підійшовши до отця свого,

«О батьку, - мовить, - ось я, біля тебе вже,

Й своє життя охоче, без жалю віддам

За батьківщину любу, за Елладу всю.

Ведіть мене і вбийте при жертовнику,

Бо так сама богиня й ворожба велить.

1550] Ну, а потому - хай щастить вам, воїни,

Звитяжцями у край свій повернутися!

І ще: мене ніхто хай не торкається:

Сама підставлю шию - мовчки, сміливо».

Таке сказала. Люд німів, дивуючись

Тій силі духу, тій одвазі дівчини.

Талфібій - бо ж на ньому цей обов'язок, -

Посеред війська ставши, всім мовчать велів.

Калхант же, з піхов гостре лезо вийнявши,

У кіш його занурив озолочений

1560] І дівчині віночок на чоло наклав.

Ахілл, той кошик взявши і водиці дзбан,

Оббіг вівтар богині, так благаючи:

«О Діво, доню Зевса, славна ловами,

О ти, що в небо місяць нам викочуєш,

Прийми цю жертву, що тобі складаємо,

Ахейське військо й Агамемнон, вождь його, -

Красуні кров, що бризне з шиї білої,

А нам безпечно морем попливти дозволь

І списом Трою зруйнувать укріплену!»

1570] Вожді й все військо в землю зір потупили.

А жрець, меча вхопивши, помолившися,

До шиї приглядався, де б ударити.

Й мене взяло за серце, в землю очі я

Потупив також. Тут і чудо трапилось:

Як меч ударив - це виразно кожен чув,

Ніхто ж не бачив, де упала дівчина.

І жрець, і люд весь мимоволі скрикнули,

Неждане диво, кимсь із неба послане,

Уздрівши, бо й очам своїм не вірили:

1580] На місці жертви билась лань, конаючи, -

Розкішна, величава; з рани кров лилась,

По вівтарі, багряна, розпливаючись.

Тоді Калхант озвався гучно, радісно:

«О верховоди війська всеахейського!

Ви бачите цю жертву, що Мисливиця

На свій вівтар поклала, - пишну лань гірську?

Бере її богиня замість дівчини,

Щоб на жертовник не лилася кров людська.

До Іліона, жертвою вдоволена,

1590] Скерує нам вітрила мірним подувом.

На судна ж, мореплавці! Вище голови! [337]

Настала, врешті, днина, що дозволить нам,

З тіснин Авліди глибодонних рушивши,

Егейських вод роздолля переплинути».

Як лиш огонь Гефестів лань дотла спалив,

Одмовив жрець молитву, щоб повернення

Було щасливим... Я ж від Агамемнона

Прийшов, щоб ти про чудо те дізналася,

Про славу, що в Елладі гомонітиме

1600] Віками. Сам я бачив - сам кажу тобі:

Твоя дитина до богів одлинула.

Тож не гнівись на мужа, всі жалі одкинь:

Боги, хто дорогий їм, од біди того

Неждано порятують. День цей нинішній

Дочку твою у смерті і в безсмерті зрів.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Як радісно почути, що дочка твоя -

Живе поміж богами несмертельними!

КЛІТЕМНЕСТРА

Хто з богів тебе, доню, на небо взяв?

Як звернутись до тебе? А що, як це -

1610] Лиш розрада, лише балачки пусті,

Щоб утрати тяжкої печаль приспать?..

ХОР

Але ось Агамемнон, володар, іде -

Він таку ж новину сповістить тобі.

Входить Агамемнон.

АГАМЕМНОН

Так-так, жоно: дочка нас ощасливила,

Бо справді оселилась між безсмертними.

Тож, сина мого взявши, ти назад рушай,

Додому. Нам же в море, у похід пора.

Прощай! Нескоро, з Трої повернувшися,

Тебе я привітаю. Хай щастить тобі!..

ХОР

(Покидаючи орхестру).

1620] Хай, Атріде, й тобі пощастить допливти

І з фрігійських земель

На вітчизну звитяжцем вернутись!

ПРИМІТКИ

11. Евріп - протока між Бсотією та Евбеєю.

72. Суддя богинь - Паріс (див. прим, до «Троянок», рр. 22-23).

165. Халкіда - місто і гавань на Евбеї. Аретуса (р. 167) - джерело біля Халкіди.

189-286. Перераховуються, як у Гомеровому «каталозі кораблів» (друга книга «Іліади»), знамениті учасники Троянського походу.

[444]

524. Мисливиця - Артеміда.

572. Олімп. - Тут: легендарний фрігійський гравець на флейті.

620. Нереїди паросток - Ахілл, син Фетіди, дочки морського бога Нерея.

691. Асоп - річковий бог, батько Егіни, що від Зевса народила Еака; син Еака - Пелей, батько Ахілла.

703. Хірон - найрозумніший, прихильний до людей кентавр, що жив на горі Пеліон у Фессалії, вихователь Ахілла.

734. Богиня аргів'ян - Гера, опікунка Аргосу.

791. Піерійські писання - тобто поетичні твори (див. прим, до «Медеї», р. 831).

807. Мірмідони - міфічне ахейське плем'я на півдні Фессалії.

945. Сіпіл - місто в Малій Азії на пограниччі Лідії та Фрігії неподалік однойменної гори.

1029-1076. Хор співає про весілля Пелея та морської богині Фетіди - батьків Ахілла.

1087. Інахіди - нащадки Інаха, міфічного володаря Аргосу.

1147-1148. ...мужа... першого, Тантала.. - Йдеться не про приреченого на вічну спрагу в підземному царстві Тантала - предка Агамемнона і Менелая, а про іншого - сина Фієста (Тіеста), двоюрідного брата

1 ... 70 71 72 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трагедії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Трагедії"