Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Злодійка, яка плюнула Фортуні в добре око, Майкл МакКланг 📚 - Українською

Читати книгу - "Злодійка, яка плюнула Фортуні в добре око, Майкл МакКланг"

724
0
05.01.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Злодійка, яка плюнула Фортуні в добре око" автора Майкл МакКланг. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 70 71
Перейти на сторінку:
попіл. Здавалося, злидарі спали на кожному розі, а притулок Хольгрена біля кладовища припинив своє існування.

-- Я все одно ніколи не любив той запах, -- було все, що він сказав.

Як сказала Руікі в день нашої зустрічі, все в світі змінюється.

Ми оселилися в одному з кращих заїздів на Аррхеніусі, за кілька кварталів від банкірських домів. Я почала по-тихому дізнаватися, як краще розпорядитися нашим багатством. Я воліла заплатити банкірам, а не непомірні податки, які стягували в Люсернісі з чужоземців. І чесно кажучи, в мене не було бажання фігурувати в якихось податкових документах. Де б це не було. Було надто багато шансів, що хтось, десь, міг встановити небажаний зв‘язок. В мене доволі бурхливе минуле.

Я відкрила, що важко водночас бути багатою і непримітною, в той час, як бідність і непримітність йдуть рука об руку. Дуже важко, але не неможливо. Як тільки я перетворила наше багатство в більш придатне до витрачання, то почала пошуки якогось місця для життя. Звісно, я шукала поблизу Променаду.

В мене було достатньо грошей, але ніхто не хотів продавати. Принаймні мені чи найнятому мною клерку. Власники нерухомості належали до ексклюзивного клубу, й щоб отримати туди запрошення, грошей було недостатньо. Якийсь час я розмірковувала над цим, і майже вирішила дати собі спокій.

А тоді за грою в карти я познайомилася з таким собі Харальдом Артандом. Харальд був старшим сином якогось дрібного Люсернійського лорда. Його батько був власником одного з найменших особняків на Променаді, біля самісіньких Драконових Воріт. Батько, Лорд Артанд, навіть не жив там. Він утримував особняк на випадок, коли приїжджав у місто в справах. Харальд перебував там в опальному вигнанні.

В Харальда була палка пристрасть до коней, гри в карти і кості, в яких йому зовсім не щастило. А його сім‘я, якою благородною вона не була, в грошах не купалася.

Одним словом, я дозволила йому залізти мені в кишеню аж поки з неї не виглядали тільки його ноги в панчохах, а тоді застібнула його там. Це зайняло мені два місяці. В кінці третього місяця я пробачила йому борг і відразу купила особняк, за половину початкової пропозиції. Я не захланна, але й не благодійний фонд.

Хольгрен, зрікшись своєї сили і зовсім цим не переймаючись, взяв в оренду складське приміщення біля пристані й взявся майструвати. Він сидів там годинами, поглинений розбиранням на частини аркебуз, вивченням нутрощів замків, підпаленням різних речей і загалом творенням несусвітнього безладу. Коли він не був у своїй, як я її називала, майстерні, то блукав містом і приставав до ковалів, дубильників, пекарів, кравців, лудильників, свічників, каменярів і склодувів. А ще, здавалося, він притягував інших вражених його своєрідним божевіллям. В будь-який час дня чи ночі в його майстерні знаходилися два чи три чоловіки, а інколи навіть жінки, які щось там підпалювали, творили несусвітній безлад і посміхалися, як ідіоти. Я й гадки не мала, що вони там витворяли, але він був щасливим. Це все, що мені потрібно було знати.

Під вечір він приходив додому і пояснював чергову теорію, яку зараз досліджував, а я вдавала, що розумію, про що він говорить. Я розповідала йому про чергове фінансове підприємство, в яке я вбухала трохи наших грошей, будь це прянощі з Чагула чи нерухомість в, як тепер його називали, Обвугленому Кварталі. Він кивав, посміхався і вдавав, що йому цікаво, і зрештою ми йшли до ліжка, щасливі, що маємо одне одного.

Можливо вам це здасться нудним, але якщо обирати між нудьгою і пригодами… що ж, з мене було досить пригод. Вистачить на кілька життів.

Нудьга – чудова. Поки триває.

The Thief who Spat in Luck’s Good Eye

Michael McClung

Переклад з англійської -- полігНОТ

------------------------------------------------------

https://www.facebook.com/pg/PoligNOT

Заходьте на мою сторінку на Facebook і підписуйтеся, щоб довідуватися про нові переклади.

Почитайте мої інші переклади:

Злодійка, яка смикнула лихо за косички -- Майкл МакКланг

Чорний Загін -- Глен Кук

Вовчий легіон -- Адам Пшехшта

Демони Ленінграда -- Адам Пшехшта

Аквітанія -- Ева Гарсія Саенз де Уртурі

Жінка з туману -- Карлос Руїс Сафон

Аліса, на світанку -- Карлос Руїс Сафон

Гауді на Мангеттені -- Карлос Руїс Сафон

Вогняна троянда -- Карлос Руїс Сафон

Spanienkreuz (Іспанський хрест) -- Анджей Сапковський

2586 кроків -- Анджей Піліп'юк

Вечірні дзвони -- Анджей Піліп'юк

Смертонавти -- Тед Косматка

Спляча красуня -- Рафал Земкевич

Альфонс -- Мирослав Жамбох

Бажання -- Анна Бжезінська

Прекрасний негідник -- Джо Аберкромбі

Смерть кентавра -- Ден Сіммонс

Блакитні очі -- Артуро Перес-Реверте

 

 

 

1 ... 70 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Злодійка, яка плюнула Фортуні в добре око, Майкл МакКланг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Злодійка, яка плюнула Фортуні в добре око, Майкл МакКланг"