Читати книгу - "Шлях Королеви, Алюшина Полина"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Південна частина материка Ілюмінія почала рухатися. Три королівства, які знаходились в безпосередній близькості від імперії Нарім, зібрали нараду королів. Світло від народження Лії Ігніс дійшло і до них. Отже, є ймовірність того, що терор Скаїра скоро дійде кінця, і настав час вирішувати, що робити далі - підтримувати існуючого короля чи розпочати протистояння на користь майбутнього?
Між трьома королівствами є провінція Рівності. Це місто, яке стикається своїми кордонами з усіма трьома королівствами. На півдні воно межує з морським королівством Атланісом, на сході з королівством гномів - Серце Богині, а на півночі з Гаргаросом. Це було торгове і пропускне місто, де кожен бажаючий міг перейти кордон і продати свій товар на великій торговій площі. Найкрасивіші будівлі з фресками на стінах, витончені статуї молодиць, які виливають зі своїх чаш прозору воду в фонтани, що дістають до небес. Але найбільш визначною була будівля посольства на три поверхи. На першому розташовувався просторий хол із кріслами з дубу, оббитими дорогим шовком зеленого кольору, та підсобні приміщення. Золоті люстри та картини знаменитих художників доповнювали пишність. На другому поверсі знаходилися кабінети та кімнати для переведення валюти, товару, а також для отримання дозволів на торгівлю з усіма королівствами. Весь третій поверх займав зал ради, де всі королі та їхні радники у разі якоїсь спільної проблеми могли зібратися та обговорити рішення.
«Я - керуючий посольством, і я з раси морських мешканців онімол.»
(Онімо́ли – істоти, зовні схожі на людей, вкриті лускою і здатні жити як у воді, так і на суші за умови, якщо кожні шість годин вони занурюватимуться у воду на півгодини, щоб дати тілу накопичити вологу. На шиї були зябра, а на голові характерні вуха у вигляді плавників і перетинчастий гребінець. У чоловіків гребінь міг складатися із трьох чи п'яти секцій, а й у жінок від однієї до трьох. Між пальцями рук і ніг розташовувалися перетинки. Колір луски та гребня міг змінюватись в залежності від місця проживання та температури води. Онімоли живуть менш довге життя в порівнянні з деякими расами, в середньому це три-чотири сотні років).
Сьогодні посольство перебуває у стані бойової готовності, королі збирають нараду. За всю мою робочу діяльність протягом уже близько двох з половиною сотень років ще жодного разу високопосадовці не скликали нараду для вирішення проблем. Так, власне, проблеми і не виникали такого масштабу. Як тільки новим імператором Нарімської імперії став Скаїр, продажі впали майже на шістдесят відсотків, але це ніяк не завадило країнам отямитися, хоча все ж таки їх добробут значно зменшився. Всі ці чутки про найманих убивць, надісланих імператором для контролю ситуації в країнах, нагнали страху. Можна сміливо сказати, що владика Скаїр без війни завоював інші королівства, оскільки жодне з них не наважилось навіть війська на кордони послати для зміцнення. Дивно це все…» - міркував керуючий посольством, підіймаючись на третій поверх, куди ось-ось прибудуть королі. Відчинивши соснові двері з різьбленням, чоловік похилого віку обійшов зал, оглянув кожен стілець, кожну ніжку широкого столу. Перевірив наявність пилу, провівши пальцем по кришці столу.
- Добре... - Вголос похвалив старий своїх службовців. Почувся стукіт у двері. Молодий лакей у чорному костюмі та білих коротких рукавичках увійшов до зали.
- Пане Дакаре, гості вже прибули, що накажете робити? – Вклонився лакей.
- Відкрийте пляшку вина та бочку свіжого елю. Наші гості, швидше за все, забажають змочити горло після дальньої дороги, і не забутьте принести щось перекусити. Запрошуй їх до зали, все готове. - Помахав рукою керуючий. Лакей вклонився та пішов. Ще хвилина і двері знову відчинилися.
- Король та королева Гарга́роса! - Повернувшись до відкритих дверей, захоплено вимовив чоловік. - Радий вас вітати в посольстві Шамея. Я, Дакар Маніпулус, керуючий. - Онімол вклонився, радісно розкривши свій величезний гребінь на голові. - Королева Ясіль! Ви чудові, як завжди! - Дакар підійшов до королеви, опустився на одне коліно і поцілував руку витонченої ельфійки. Королева була уродженкою Наріма та старшою дочкою сімейства «Serenum Silvam». Вона була одягнена в довгу білу сукню з відкритими плечима, перехоплену золотим поясом. Легкі повітряні рукави закривали руки королеви до зап'ястя. На голові серед золотого волосся розташовувалась витончена тіара з трьома дорогоцінними каміннями – двома сапфірами з боків та рубіном глибокого криваво-червоного кольору посередині. У її лівому вусі висіла золота обручка. За часи правління Скаїра, вона – єдина, хто одружився з представником іншої раси. Спочатку королеві доводилося приховувати свою приналежність до ельфійської раси, щоб посіпаки демона не вбили її і спадкоємця трону Гаргароса. Але після однієї фатальної ночі потреба в ілюзії відпала.
Чоловік її був принцом королівства Гаргарос, і відносився до раси Кхатавров.
(Кхата́вр – раса напівлюдей-напівльвів, нижня частина їхнього тулуба була левиним тілом, а верхня людською. Ця раса – різновид таких істот, як Іматавр, від якої велося чотири лінії: Кхатаври – напівлеви, Алатаври – напіввовки, Юдматаври – напів-лені та Кентаври – напівконі).
На голові короля серед густого чорного волосся, спадаючого до самої талії, розташовувалася золота корона, яка нагадувала оленячі роги, торс Розмарта́ра був голий, тільки шия була пов'язана білосніжною тканиною з червоним вишитим орнаментом, яка покривала всі його плечі. Талію тугим кільцем стягував широкий шкіряний пояс із парою золотих ланцюжків, які висіли півкільцями з обох боків. На левовому хвості красувалася пара різнокольорових стрічок.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шлях Королеви, Алюшина Полина», після закриття браузера.