Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Мій тато — кілер 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій тато — кілер"

269
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій тато — кілер" автора Євген Є. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 94
Перейти на сторінку:

На другій позиції — керівники окремих організацій чи цілої їх низки, що входять у тріаду й називаються «фу шан шу», і спеціальна людина «сінг фунг», що керує вербуванням нових членів. Третю позицію займають інфорсери, бойовики — «хунг кван», які очолюють оперативно діючі групи тріад.


Харків

І одночасно вісім ударів у Харкові, коли якудзи пана Нісімури втратили відразу вісім своїх загонів, які хоч і забрали із собою майже дві сотні китайців, але вже не повернулися назад, у заміський піонерський табір, викуплений сектою бахаїстів, одначе так і не перетворений на семінарію і притулок для місіонерів-прочан.


Найголовніше для якудзи — особиста честь, що пов’язана з честю клану. Якудза, який себе зганьбив, може бути присуджений до відрубування фаланги пальця, до страти чи до харакірі. Саме тому молодим якудзам пропоновано нічого не бажати для себе і працювати тільки на благо клану.

4

Не так безславно загинули найманці і штатні стрільці Бауера. Так, він особисто відбирав кожного з них. Так, він не шкодував грошей на те, щоб відправляти їх у ліси під Харковом, змушуючи воювати один з одним зброєю, що стріляла фарбою. Так, він звільняв за зайві кілограми і за хоча б одне вживання наркотиків чи алкоголю. Але коли його люди зіткнулися з реальною силою, вони виявилися небоєздатні. Незважаючи на тонни з’їдених стероїдів і галльські татуювання.

Місто наповнилося трупами. Китайці не ховали ні своїх, ні чужих мерців, тож морги були забиті вщерть.

А стомлений опер говорив у слухавку матері дівчинки, яка пішла з дому:

— Так, це я вам можу гарантувати. Сьогодні не зареєстровано жодного нещасного випадку з дівчиною чотирнадцяти-п’ятнадцяти років.

5

І дві останні атаки на так і не знайдений стрільцями Бауера штаб японців і на їхній напівпідпільний госпіталь, улаштований в одному із заводських профілакторіїв.

Постріли по простирадлах (криваві плями, що розповзаються) і по напівроздягнених людях (забиті трупами коридори з намальованими на стінах сурмачами).

І зустріч пана Юя з паном Нісімурою.

— Ти виграв.

— Так, — сказав пан Юй, устигнувши за цю ніч убити чотирнадцятьох осіб.

— Ти дозволиш мені піти з честю? — запитав пан Нісімура.

— Ні, — сказав пан Юй і вистрелив.

А тоді зірвав з його піджака золоту бджолу з яшмовими очима.

* * *

— Ну? — запитав він.

— Ще трохи.

— Тут?

— Ні. В місті.

— Тоді їдемо в місто.

* * *

— Патрони! — закричав Бауер.

— А де я тобі їх візьму?!

Їх залишилося двоє — він і охоронець, якого прийняли на роботу тільки два тижні тому, його імені Бауер навіть не знав.

А китайців було ще з півсотні.

— Ну що ж, — сказав Бауер, даючи впасти розпеченому автоматові. — Ні, то й ні.

І затиснувши в кожній руці по гранаті, він встав у повен зріст.

— Ідеш? — запитав він у свого єдиного бійця.

— Нема питань.

Перша ж граната вибила всі двері по обидві сторони коридору.


Для впізнавання один одного й відрізнення від юрби катагі (лохів) якудзи часто носять значки з даймон — емблемою, гербом клану. Якудзи-керівники мають право носити золоті даймон.


Харків

Десятки машин, викрадених автобусів і вантажівок їхали з окраїни у бік центру. Десятки машин повні мовчазних, озброєних списаними і переплавленими «калашами» китайців.

Тепер уже ніщо не заважало панові Юю забрати гроші, заради яких і була влаштована вся ця війна.

6

— А тут — сказала Марина, —

1 ... 71 72 73 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій тато — кілер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій тато — кілер"