Читати книгу - "Наречений моєї сестри, Джулія Ромуш"

Розділ 24.1

Термін - два тижні.

 

По суті, це просто пшик в масштабах часу, але розуміння того, що всередині мене живе маленька людина, змусило мене посміхатися, як божевільну.Мені взагалі здавалося, що посмішка не сходила з мого обличчя весь той час, як я дізналася про вагітність.

 

Несподівано моє життя перевернулося з ніг на голову і це мені подобалося. Дивно, але страшно не було зовсім. Напевно, тому що я була впевнена в тому, що все буде добре.Нехай я не планувала народжувати дитину, але саме зараз у мене виникло відчуття повноцінності. У мене був коханий чоловік, у мене буде дитина ... Про яку йому, до речі, я відразу ж спробувала повідомити, але чомусь не змогла.Телефон Габріеля не відповідав. Ні вчора, ні сьогодні, але я як дурепа знаходила цьому виправдання. Була дуже поглинена новиною, щоб звертати увагу на те, що відбувається.

 

- Ось Ваше призначення і рецепти на препарати, - в палату зайшов лікар і вручив мені якісь папери поки я перед дзеркалом розглядала свій абсолютно плоский живіт. Навіть знаючи, що я вагітна, мені все одно було складно в це повірити. Можливо, це трапиться тільки тоді, коли вже буде помітний животик.

 

- Дякую, - я витала в хмарах, тому просто взяла те, що мені давали, а поки сама думала хто у нас буде. Хлопчик чи дівчинка? - Ви не знаєте - за мною приїхали?

 

Сьогодні мене виписували з лікарні й мав приїхати водій за дорученням дядька, щоб забрати мене додому. Добре, що мій родич хоч тут не став розігрувати вселенську любов і не з'явився сам, інакше йому б напевно розповіли причину моєї непритомності. А так я планувала збрехати щось про стрес, перевтому і недосипання.

 

Вийшовши на ґанок лікарні, я побачила знайому машину і попрямувала до неї, попутно набираючи номер Габріеля, інакше потім у мене не буде можливості йому зателефонувати. Думаю, що небезпечно говорити про свою вагітність, коли я опинюся вдома. Навіть телефоном, тому що й у стін є вуха.

 

- Чому Ви приїхали на дві години раніше? - Запитала у водія, знаючи, що він повинен був приїхати ближче до вечора, але ніяк не в полудень.

 

- Щоб Ви встигли на урочистість, - сказав чоловік і різко викрутив кермо машини, вилаявшись, що якийсь придурок на дорозі заснув і ледве в нас не в'їхав, - вибачте, мені потрібно стежити за дорогою.

 

Я, власне, і наполягати не стала на діалозі, хоча мені було дуже цікаво дізнатися, що сьогодні у нас відзначалося. Невже мій приїзд з лікарні?Знаючи дядька, нехай це і було награно, але все одно дуже приємно.

 

Я з нетерпінням чекала, поки ми приїдемо, а коли машина нарешті під'їхала до території будинку, то я вдивлялася в машини, припарковані біля ґанку. Їх було якось занадто багато, підозріло багато для простого повернення з лікарні.

 

- Прошу, - коли машина зупинилася, водій вискочив з салону, щоб відкрити мені двері, - ми дуже вчасно. Ледве встигли. - Він посміхався, а мені стало дико тривожно. Я не знала, що відбувається, але від хвилювання збилося дихання і пересохли губи.

 

Не гаючи ні хвилини, немов для того, щоб переконатися в тому, що мої підозри були марні, я побігла вгору по сходах. Відчинила двері, потрапляючи в величезну вітальню, де як раз в цей момент йшла церемонія ... одруження.

 

Правильно сказав водій. Я встигла вчасно ... Якраз застала той момент, коли Габріель одягав обручку на безіменний палець Саманти...
*****
Дорогі читачі, цей етап в житті героїв не міг закінчитися інакше. Кожен герой зробив свій вибір і тепер їм з цим жити. Якщо вам цікаво як складеться їхня подальша доля і до чого призведе вибір Габріеля, запрошуємо вас на наступну частину роману, яка називається "Чоловік сестри мною одержимий". Ви знайдете її, перейшовши за посиланням в анотації (червона кнопочка).     

 

СЬОГОДНІ 26.07 НА ДРУГУ ЧАСТИНУ ІСТОРІЇ ДІЄ ЗНИЖКА 15%!!! ДЕШЕВШЕ ВЖЕ НЕ БУДЕ!! НЕ ПРОПУСТІТЬ!   

                                                                                                                                          
       - Ти не вийдеш за нього заміж! - Чоловік моєї сестри в люті.
- Вийду, я вагітна від нього.
- Не бреши, погань. Я знаю що це моя дитина! - Його очі впиваються в мій живіт, - і більше ти від мене не втечеш!
- Вона народиться в законному шлюбі. Дитині потрібен батько.
- Воруши ногами, - штовхає мене до машини. - Ти моя. Дитина теж моя. Якщо не доведеш протилежне.                                                                                                                                                  
                                                                                                                                                    
                                                                                                                                                     
                                                                                                                                                       

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 154347 Не моя Елла Савицька 908565 Жіночий роман 181423 Пастка для Бродського Джулія Ромуш 799282 Еротика 186802 Колишній Ульяна Соболева 536438