Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Легковажна наречена, Аліна Амор 📚 - Українською

Читати книгу - "Легковажна наречена, Аліна Амор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легковажна наречена" автора Аліна Амор. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 96
Перейти на сторінку:

- Усі дракони – герцоги, оскільки є родичами короля. І їх можна перерахувати на пальцях двох рук. Але не всі герцоги – дракони. Тож якщо знаєш титул людини, то можеш певною мірою вгадати, що він є драконом.

Я задумливо накрутила локон на палець.

Щось мені підказує - не такий це вже й секрет.

А Райан усе дивиться на мене пильним, немигаючим та таким красномовним поглядом, що стає очевидно – думає він зовсім не про відмінності між людьми та драконами… І я знову відчула як спалахнули мої щоки.

- Мені треба відвезти тебе додому, - раптом сказав він.

Мене затопила досада.

- Уже проганяєш? – ображено дорікнула я та повернула чашку на столик.

Він заперечливо похитав головою:

- Ну що ти! Мені просто потрібно повернутись в Службу безпеки, ця ніч обіцяє бути довгою, - він простягнув до мене руки, взяв мої долоні, погладив їх пальцями, і додав, - Але скоро мій дім стане твоїм. І я дуже хочу тебе тут бачити. Щодня.

Це прозвучало так інтимо та багатообіцяюче, що одразу уявилось, що він тут зі мною буде робити. Щодня. І що він би не проти почати просто зараз, прямо на цьому дивані…

Мені стало важко дихати, а серце часто-часто забилося в грудях.

І правда, краще вже мені їхати додому бо я скоро здурію від усіх цих дахозносних поцілунків, красномовних натяків, жагучих поглядів та еротичної атмосфери, що так і плавить мене із середини.

Я прикусила губу і опустила погляд, та швидко підняла його:

- Ти обіцяв показати свого дракона!

- Обіцяв – значить покажу! - посміхнувся Райан. І запропонував, – Давай полетимо до замку Філіпа? Це не далеко звідси. Якщо, звісно, не боїшся літати.

Він відвезе мене на собі? Літати з ним…

Ох, чого ж тут так душно?

- З тобою мені нічого не страшно! -  грайливо запевнила я.

І наречений вдоволено усміхнувся.

Він підвівся та потягнув мене за руки, підіймаючи з дивана, і ми прогулялися до невеликої галявини біля будинку. Там Райан відійшов від мене метрів на десять і його заволокло чорним туманом, що заклубився та повністю приховав його. Коли туман розвіявся, я побачила перед собою дракона. Він був чорним, як безмісячна ніч, блискучим, прекрасним та величним. Таким казковим, що я замилувалася. Наблизилась до нього і торкнулася рукою луски на носі. Дракон дивився на мене своїми чудовими блакитними очима. Накотило відчуття дивовижної близькості та єднання. Коли слова зайві. Я не могла відвести погляду і як зачарована розглядала його. Здавалося, навіть час уповільнив свій біг. І хотілося, щоби це не припинялося…

Дракон випростав крило, притуливши до землі і кивнув на нього. Натяк був прозорим, і я обережно піднялась нагору. Крило виявилося трохи шорстким, у великих пластинах як камінцях на бруківці, тому було не страшно підніматися. Навіть зручно. Я сіла у впадинці зверху спини, там, де вона переходить у шию. Відчувала живе тепло і почувалась досить комфортно. І ми піднялися у повітря. Я милувалася Селеною та яскравими зірками, які стали напрочуд близькими. Насолоджувалася свіжим та легким вечірнім вітерцем, що розвіював моє волосся. Дивилася вниз на місто, а потім на річки, поля, виноградники та луки. І зовсім не трималася. Була впевненість, що мій дракон мене не впустить.

Я почала розглядати його, і помітила, що луска на шиї і трохи нижче дуже м'яка і ніжна, наче шкіра. Коли я ласкаво погладила її рукою, по ній пройшло ледь помітне тремтіння. Хто б міг подумати, що дракони такі чутливі створіння!

І як хвилююче відчувати під собою таку міць… Так, про що я взагалі думаю?!

Ми летіли вже близько півгодини і моє захоплення від польоту встигло вщухнути. І захотілося пустувати. Тому я зняла туфлі, поклала їх перед собою, а босими ногами притулилася до боків дракона. Але цього мені здалося замало, і я почала легко погладжувати його ступнями... Від цієї невинної ласки дракон пирхнув струмінем сірого диму. А я весело засміялася.

Цікаво, а йому сподобалося чи ні?

Спробуй зрозумій цих магічних істот!

Але ми саме підлітали до замку графа, і довелося взутися та забути про пустощі. Нас вибігли зустрічати слуги. Та просто подивитися хотіли, не часто таке побачиш! А незабаром підтяглися й тітка з Корделією.

Дракон сів і я граційно спустилася з його спини.

 

___________________________

І пісня-настрій до цієї глави: Bryan Adams - (Everything I Do) I Do It For You

 

 

 

1 ... 71 72 73 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легковажна наречена, Аліна Амор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легковажна наречена, Аліна Амор"