Читати книгу - "Багряна кнея, Еллі Гарус"

Лізетт кивнула та безшумно піднялася до спальні на другому поверсі. Вона зробила все, як веліла Крондамська і заснула безпробудним сном, її губи перед забуттям розпливлися в щасливій усмішці. Скоро вона буде вдома.

***

На світанку Лізетт залишила коротке послання для Херувіми, бо мати ще міцно спала. Вона поклала його на нічний столик біля ліжка, поцілувала матір на прощання та спустилася на перший поверх, де її вже чекала біля каміна Архелая. Переконавшись, що невістка готова до подорожі димарем, Крондамська покликала кота, той звично стрибнув господині на плече.
  — Саме час, в каміні прогоріли дрова, попіл охолов. Ти готова, люба?
  — Ще б пак, швидше б опинитися вдома. А що Сезер?
  — Я виграю час, не хвилюйся. Ходімо у камін.

В очах Лізетт ні краплі докору сумління, інакше вчинити не можна, вона має виконувати обов'язки володарки. Лізетт зробила крок до каміна опинившись у його вузькому полоні. Стіни випромінювали п'янкий сморід. Княгиня зажала пальцями носа. Архелая зайшла слідом, вони стояли одна до одної досить щільно, потім Хелі швидко промовила чудернацькі слова та підкинула у простір срібний порошок. Лізетт заплющила очі не тільки від кіптяви та пилу, який піднявся стрімголов, а дужче від страху: подумки закликаючи, щоб їхнє транспортування скоріше закінчилася.
   — Гей, люба, ми на місці, досить тремтіти, як переляканий кріль перед вовком. Виходь скоренько, мені потрібно потрапити додому до того, як сонце підніметься.
   — Фух! – Лізетт миттю зробила крок уперед та опинилася на волохатій козячій шкурі у власних покоях. Вона обтрусилася від сажі. — Як скоро ми побачимось?
  — Якщо знадобиться моя допомога, ти знаєш, що робити, просто мене поклич. І обов'язково випий мій трав'яний відвар! Одразу ж скажи Тільді його заварити. Він не тільки зробить тіло міцнішим та витривалішим, ще має захисні властивості. До зустрічі, люба!

Юна княгиня змахнула рукою на прощання. Крондамській не хотілося залишати її без захисту, однак голос наказав не заважати княгині приймати рішення. Хері спалахнула полум'ям та розчинилася в стінах каміна. Майже годину Лізетт приводила себе до ладу, перш за все змінила одяг та насилу відтерла руки й обличчя від сажі. Ось з волоссям було складніше. На щастя Тільда ​​виявила пані у кімнаті, фрейліна злякалася, адже не очікувала її побачити. Вона миттю підігріла води та добре викупала Лізетт з мильним розчином та лавандою. Потім Тільда ​​з Лізетт розташувалися за туалетним столиком, фрейліна віджала волосся від зайвої вологи рушником та почала розчісувати їх м'якою щіткою, розповідаючи про останні новини у замку. Так Лізетт дізналася про від'їзд Міхая з радниками на правий берег Теї, та про новобранців лучників, зовсім ще молодих хлопців.
   — То добре, що Міхая немає. Я поїду на Багряну кнею, окину оком територію, щоб наперед знати, як швидко мені діяти в час наступу. Накажи сідлати Люція. Я вирушу негайно!
  — Чекайте, а як же сніданок? Ваша відвага та наполегливість, княгине, вражає, у Вахнархії та за її межами, буде лад! Але вам треба не забувати дбати й про себе.
   — Про який сніданок мова, ворог наступає на п'яти. Я стільки часу згаяла з цими поїздками. Вип'ю, хіба що, того відвару з трав, що залишила Архелая. Я поки що переодягнуся у підхожий одяг, а ти, будь ласка, приготуй відвар.

Тільді нічого не залишалося, як підкоритися волі володарки, й незабаром служниця повернулася з повним кухлем трав'яного чаю. Лізетт остудила та випила його не переводячи подиху. За пів години княгиня спустилася до Люції та пустилася в дорогу на розлоге поле. Вона не підозрювала, що Сезер уже мчав лісовою дорогою у бік кнеї. Здоровань лютував, повертаючись думками в перший день знайомства з княгинею, саме тоді воїн поклявся власним життям зберегти свою пані, заплющуючи очі на її не стриманий характер.