Читати книгу - "Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська"

Ліза відклала смартфон. Розмова з сестрою чітко і ясно нагадала, що залишилися лічені години до повернення додому. Думка неприємно зачепила щось в душі. Шкода, що в Лізи в запасі так мало часу. Їй хотілося б затриматися тут на кілька днів. Хоча, можливо, воно й на краще, що все закінчиться вже сьогодні. Але треба поспішати. За ці кілька годин Ліза має багато чого встигнути.

Однак не встигла навіть ця думка проскочити в голові, як у двері постукали. Ліза і не чекала, що відвідувачкою виявиться найактуальніша на цю хвилину проблема — Лаура. Термін її ультиматуму вже вдруге сплив. Напевно, знову прийшла погрожувати. Спробує залякати тим, що здасть Брайану: розповість, що Ліза — це не Елізабет. Пізно. Він і так знає. Але не хотілося б, щоб вона влаштувала скандал та видала таємницю сестер усім гостям.

Ліза збиралася ще раз попросити у неї відстрочку, але розмова набула несподіваного повороту.

— Я прийшла запевнити тебе, що дотримаюся слова, — миролюбно посміхнулася Лаура. — Оскільки ти виконала те, що я просила, ніхто не дізнається, що ти самозванка. Принаймні від мене.

— Ти про що?

— Брайан щойно офіційно повідомив, що його заручини скасовуються.

"Заручини скасовуються ..." — хтозна навіщо подумки повторила Ліза.

Адже це те, чого вона домагалася?

Можна радіти?

Вона відчула дивну глуху порожнечу в грудях.