Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук 📚 - Українською

Читати книгу - "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"

1 929
0
24.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наперекір дружбі" автора Юліанна Бойлук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74 75 ... 83
Перейти на сторінку:

— Ти ніби благословляєш мене на ще одну спробу, — я усміхнувся.

— А чому ні? Хіба ти більше не кохаєш її?

— Кохаю, — погодився я.

— То просто скажи їй про це прямо, дивлячись в очі. А далі вже розберетесь. Краще жалкувати про те, що зроблено, аніж про те, що не зроблено.

— І де ти цього нахапалась? — я знов усміхнувся.

— Серіали рулять, — Ліна тихенько засміялась, а потім я почув плач малої на фоні. — Добре, Славо, мені вже треба йти до малих. Гарного дня тобі...

— І тобі, сестричко. Дякую.

Коли у телефоні пішли гудки, я зрозумів, що за той час, що ми не розмовляли, Ліна дуже сильно змінилася. Невже, це Саша її надихнула? Саша... Як же сильно хотілось побачити її.

Можливо, дійсно треба приїхати на Новий рік додому і щиро поговорити з нею. Вона має право знати про мої почуття.

Коли вже збирався йти додому, і обдумував, як і коли повернутися до Києва, щоб поговорити з нею, мій телефон задзвонив. Як тільки побачив, що телефонувала Саша, одразу приклав слухавку до вуха.

— Славо... Я... Пробач, що телефоную... Але...

— Сашо? Сашо, ти плачеш? Що сталося? — стривожено запитав я.

— Ви готові, Олександро Адамівно? — почув я голос якоїсь іншої людини.

— Де ти? — перепитав одразу. На серці було дуже неспокійно.

— В лікарні...

— В лікарні? Що з тобою? — вирвалося в мене.

— Катя вмирає... Їй потрібна кров. Я готуюся здавати кров... Мені страшно, Славо... Славо, ти мені потрібний... Шкода, що ти так далеко! Ти можеш... не знаю, хоч поговорити зі мною? — ледь змогла видавити з себе щось, що було б хоч трохи чітким.

— Ніяких розмов. Починаємо процедуру. Кладіть, будь ласка, телефон, — втрутилася медсестра.

— Тримайся! Я їду! — сказав впевнено і рішуче. А наступної миті дзвінок вже обірвався.

Я швидко зайшов на сайт Укрзалізниці... Я встигав на вечірній швидкісний потяг, але він відʼїжджав аж за чотири години.

Потім зайшов у додаток бла-бла-кар. Почав шукати поїздки на Київ найближчий час. Знайшов одну за півтори години. Подзвонив водієві і забронював місце в машині, паралельно викликаючи таксі додому. Треба було перевдягнутись і взяти хоч якісь речі.

Швидко зайшов у кабінет до директора і коротко пояснив ситуацію. Той сказав, що я можу їхати хоч зараз. Однак попросив у дорозі доробити документи.

Я погодився і буквально вибіг з роботи. Таксі вже чекало на мене…

1 ... 73 74 75 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"