Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

Єві раптом згадалися слова його психолога, про те, як болісно важливо для Адама порядок і слухняність, і якщо становище їхнього сина в серці Адама завжди буде підкорятися виключенню з його власних правил, то її положення через особливості емоційних прив'язок її чоловіка - завжди буде залишатися хитким. Підібрати слова було дійсно важливо. Поцілунків і сексуального якоря зараз було недостатньо, потрібно було зачепити розум Адама Пірса, так як саме там крилася глибинна причина його девіантної психіки.

- Обіцяю докласти всі свої зусилля і стати такою, якою ти хочеш мене бачити. ... Обіцяю ніколи не сумніватися в твоїх словах і довірити тобі всю себе. Не залишати, не зраджувати і не противитися. Як говорили в давнину скіфські жінки «мій чоловік - мій бог і поводир, рука, що дає і карає». Адаме, ти ж уже знаєш, що переміг.

- Забирайтеся! Мені огидно це бачити, - з щемливим болем і презирливим голосом, проказав Еджей, пошкандибавши у дальній кут своєї величезної квартири, спираючись на тростину сильніше звичайного. Так і не побачивши кинутий йому вслід прощальний погляд Єви.

Її покірність і сказані слова, схоже знову повернули прихильність Адама, яке тільки Єва і могла помітити, хоча зовні її чоловік залишився таким же стриманим і холодним.

- Єво, мені як і тобі була неприємна ця сцена, але я не можу реагувати інакше на твою ... на твою дружбу з ним. Адже зовсім недавно ти сказала мені, що все ще любиш його, а це не може мене не зачіпати, яким би товстошкірим я тобі не здавався. До твого відома мені не подобається сваритися з тобою, але вибачатися я не буду. ... Ще не читала, що пишуть в соціальних мережах про наші відносини? - промовив він, коли на одному з перехресть вони вимушено застрягли в заторі і завислу паузу потрібно було якось розрядити.

- Я навіть ще журнал з нашими знімками в очі не бачила. І що ж там пишуть? - Єва все ще не могла звільнитися від принизливого відчуття.

- Ніхто не вірить, що я здатний на нормальні людські відносини. Припущень як завжди безглузда гора, але основна маса вважає, що це передвиборний піар, а ти і наш син найняті актори. Директор мого виборчого штабу наполягає, щоб ми з тобою взяли участь в цьому ідіотському шоу «Детектор правди», з одного боку це зміцнить мої позиції і освіжить репутацію, а з іншого я відповім на кинутий виклик мого головного конкурента.

- І в який же момент ти спиниш цей фарс? Адже ти сказав, що не маєш наміру займати крісло мера?

- Коли досягну потрібного результату в одній наміченій афері , - трохи насупився Адам. - Шоу на наступному тижні. Паралельні зйомки йдуть в двох різних студіях в прямому ефірі, нам будуть задавати питання, але один одного ми не будемо бачити, а ось глядачі зможуть насолодитися наскільки злагоджено ми говоримо правду або брешемо. Мені обіцяли дістати питання, якими тебе збираються катувати.

- Гаразд. ... Ти ж сподіваєшся, що я вагітна? - вона сказала вголос те, про що кожен з них думав, відволікаючись розмовою, по дорозі в клініку.

Відповіді довго чекати не довелося, експрес метод за десять хвилин визначив негативний результат.

- Ви занадто поспішаєте, ніяких приводів для хвилювання немає, - заспокійливо запевнила їх доктор, поглядаючи на  невдоволення Адама. - Як давно ви намагаєтеся завести дитину?

- Якщо посилено, то тижні три , - Єві і самій було моторошно, від виразу обличчя її чоловіка.

- Ну, це ж смішно - не присвячена в їхню головну проблему доктор, заусміхалася, - Норма три-шість місяців. Ви що ж хотіли з першого разу?

- Саме так ми і хотіли, - процідив Адам, нетерпляче потягнувши Єву з кабінету. Залишаючи і в цього персоналу неприємний осад після себе.

- Потрібно намагатися кожен день, - тільки й сказав він в машині.

Вона і не сперечалася. Головне тепер були не їхні почуття або ставлення, а здоров'я їхнього сина.

Нік обожнював момент повернення батьків, чергуючи обійми і захлинаючись  емоціями розповідаючи про сьогоднішній день в його казковому світі іграшок, книг і мультфільмів. Ховати свою біль Єва вчилася у Адама, який навіть виду не подавав, що над їхньою дитиною нависла серйозна небезпека. Він, посміхаючись, жартував над синочком, або хмурячись вичитував його за небажання займатися мовами, а вона, дивлячись на свого малюка з безмірною любов'ю, посміхалася, не пропускаючи жодного його слова і погляду. Поки вони спілкувалися ось так втрьох, сім'єю - весь інший світ відсовувався в сторону і час минав зовсім інакше. Поки Нік щасливо не засинав у своєму ліжку-човні. Ось тоді думки ставали в чергу, навалювалися одна на одну, жорстоко терзаючи душу. І маски , що прикривали оголені нерви були більше не потрібні.

Пославшись на строкову роботу , Адам засів у своєму робочому кабінеті , а Єва, не знаючи чим зайняти себе пізно ввечері, натрапила на затишне містечко на задній веранді, де сидячи в повній темряві, намагалася розібратися зі своїми думками.

- Єво!!! - обурений крик Адама десь біля задніх дверей, вирвав її з прострації . - Єво, де ти ?! - мабуть це була його остання відчайдушна спроба її знайти.

- Я тут, - відповіла вона, і вже через пів хвилини поруч почулися його кроки і обурене сопіння.

- Я навіть в підвалі дивився. ... Що ти тут робиш?

- Занурилася з головою в  тривожний сум, - зітхнула вона. - З-під мене ніби вибили опору і тепер я тону у власних невеселих роздумах про життя в цілому.