Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"

- Він тобі не знадобиться, - пролунав хрипкий голос, від якого затремтіли руки і я упустила цю гумову іграшку. 

Я почула кроки, які наближалися до мене з кожною секундою, але від страху, який скував мене, упереміш з несподіванкою, не могла зробити й кроку. 

- Хороша дівчинка, - невже він вирішив, що я викинула цього гумового друга, тому що він так захотів? Ох, не ті, абсолютно не ті думки зараз відвідували мою голову. 

- Вибачте, я випадково сюди зайшла, я зараз піду, - я вже збиралася кинутися в бік, по пам'яті згадуючи, де знаходився вихід. В кімнаті була безпроглядна темінь, а вхідні двері я могла виявити тільки на дотик. 

- Тут я говорю кому і що робити, — от чорт! Голос такий владний, немов людина все життя те й робила, що наказувала іншим. Він хто, господар або майстер? Як там у них називаються головні збоченці? 

- Послухайте, я не захоплююся такими справами... Я ж кажу, я зайшла сюди випадково і... - Я не встигла закінчити свою промову, адже чоловік різко сіпнувся в мою сторону, і я навіть нічого не встигла зробити. Тільки відчула, як мене стиснули в обіймах сильні руки й притиснули до тіла. 

Схоже, чоловікові набридло слухати мої дурні відмазки, і він вирішив взяти бика за роги. Чорт його знає, про що він подумав у той момент, може вирішив, що я просто скромняга і боюся зізнатися у своїх бажаннях? Ооо, та судячи з того, як моє плаття почало задиратися вгору, він саме так і вирішив. 

- Фу! - Я почала лупити його по руках, намагаючись перешкодити його діям. 

Господи, як соромно зізнатися, але так, я грішна, чого вже тут приховувати. Один раз я забрела на еротичний сайт і випадково, Богом клянуся, просто рука здригнулася, я не вибирала спеціально це відео... Я включила відео під назвою "Під каблуком", і там побачила жінку, всю таку зухвалу і впевнену в собі, яка стояла і каблуком нагинала мужика. І коли вона кричала слово "фу", він завмирав і чекав її наступного наказу. 

Але в моєму випадку маневр не спрацював, чоловік тільки гортанно засміявся і поки одна його рука намагалася здерти з мене сукню, а я всіма силами намагалася її повернути на законне місце, друга рука мужика залізла в мої трусики... В цей момент стало особливо жарко. Моє тіло стало пощипувати тисячами голочок, а по шкірі побігли мурашки. 

Я розумом розуміла, що його варто було відштовхнути, але тіло не слухалося. У цій кімнаті воно ніби стало жити своїм життям. Це було не до добра. Я, як медик, могла з упевненістю сказати, що така реакція була неприродною. 

- Ти... ти що?! - Мій голос зривався на вереск, і я почала нишпорити руками в пошуках хоч чогось, чим могла захиститися і відштовхнути цього покидька.

Його пальці відчували себе дуже навіть добре в моїх трусиках.  І, чорт його забирай, вони знали свою справу!  Чоловік не гальмував, а "повний вперед" був його девізом.

 - Потекла, значить не така ти вже й не приступна, Енді, - ось тут стався зв'язок мого мозку з реальністю!Він знав моє ім'я, його пальці були в моїх трусиках ... чорт!  Ситуація складалася дуже і дуже паршиво!

 - Що?!  - Здається, мені час поповнити свій словниковий запас, в такій ситуації потрібно було діяти, а не розкидатися тупими питаннями.

 - За машину як думаєш розплачуватися?  У кожного вчинку є свої наслідки ... та й ціна теж ...

 Не може бути...  Це був він ...