Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Ясон, Дзюбенко Вікторія-Магдалена 📚 - Українською

Читати книгу - "Ясон, Дзюбенко Вікторія-Магдалена"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ясон" автора Дзюбенко Вікторія-Магдалена. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76 77 ... 92
Перейти на сторінку:

Ще з того моменту, коли я залишилась сидіти, а не побігла за ним. Ще тоді серед галявини, я вже знала. Він не скаже, я не наполягатиму. Як результат це перейде в незручність і страх щось ляпнути. Наші стосунки тільки ось-ось як почали вирівнюватись, і на тобі. 

-Мені тебе не зупинити? - він гірко видихнув, - Бачу, що ні. Будь обережна, будь ласка. - ось він промінь надії на світле майбутнє. 

-У вас є щось, куди можна збирати гриби? - головне не впустити момент.

-Так, у нас є кошик! Зараз я його принесу. - так, наче смертельного смутку ще трошки назад і не було, Рута вскочила і побігла коридором. 

-Ти впевнена, що …  ти добре почуваєшся? - я присіла на край ліжка. - Той дим, тобі не здалось, він був. - Його тяжкий погляд прикований до підлоги. - Це суміш трав… вона має галюциногенний ефект і ніби змушує м’язи засинати. - це дуже чіткий опис мого стану. таки не примарилось. Це точно краще, ніж я б все вигадала. Правда ж? - Я справді… - мої долоні огорнули його руку, він не закінчив речення.

-Август, мене таким не проймеш. 

 

-Ось і кошик! - Рута фурією влетіла в кімнату. - Тобі час іти, бо почне смеркати.

-Візьми мій ніж з собою, - на цій фразі всі перевели погляд на нього.

-Я не ризикну, а якщо я його загублю?

-А ти не загуби й поверни потім назад. - обіцянка, що я точно повернусь, що все буде добре? Якщо тобі це потрібно, я погоджуюсь.

-Значить так і буде. Не перенапружуй ногу, добре? Ярій таки лікар, йому видніше. 

--Відколи це ти…  гаразд, не буду. 

Я вже почала вставати. Він стиснув мою руку. Що ж так сильно тебе тривожить? Наразі мені під силу лише усміхнутись тобі. 

Кімната залишилась за плечима і стало легше. Я зараз зі своїми емоціями розібратись неспроможна, не те щоб лізти до чужих. Мій єдиний порятунок ліс. 

-Дякую, - я не дам пояснення на її здивований погляд. 

-Це я маю тобі дякувати, що залишаєшся сильною для нього. - вона зрозуміла, я настільки передбачувана? - Візьми мої городні рукавиці, щоб не забруднити свої і я ще можу дати …, а який у тебе розмір ноги, у нас великий вибір жіночих гумаків.

-Я краще буду в кросівках, так зручніше пересуватись, а від рукавиць не відмовлюсь. 

-Тоді тримай! - вона витягла їх з шуфляди біля вхідних дверей. - Їх там не буде. В ту частину лісу вони не ходять. 

-Дякую! 

З кожним кроком голова стає легша. Правильно, що таки пішла. Я на мить зупинилась перед входом в ліс. “Праліс, впусти мене, збережи мене та виведи додому”, - це слова, які кожного разу повторює дід, в які вірю і я. 


 

І як мені зрозуміти що сталось? Значить трава галюциногенна. Вони що родина дилерів і насправді всі імпортні товари в їхніх магазинах марихуана та інші види травки. Віта, що за безглузді думки? 

Хоч з іншого боку… дивно, як всі змінились від його появи. І ця енергетика. Не скажу, що я ясновидець, але там вистачило б і сприйнятливості трошки більше ніж в каменя, щоб чітко помітити.  

А Август! Ти бачила його обличчя. Він же побілів світліше штукатурки в лікарнях. І це від появи всього однієї людини. 

А якщо я повернусь, а їх буде більше? Грибочки поїсти стягнуться, заодно і моє м’ясце. 

“Подивимось, кого ти мені тут привів”, я не ягня, щоб мене приводити! 

Хоча тему він підняв дуже навіть варту уваги. Для чого я тут? Не скажу, що я проти. Старші чоловіки, хай навіть на озброєні з травкою, мене не дуже лякають. 

Його не було понад пів року, він повертається, а у них родинний збір. Утікач приводить з собою подругу. Щось тут не стикується. 

Спереду почувся шум. 

А де я взагалі знаходжусь? 

Каша в голові відволікла мене від дороги. Ну  критично я наче не звертала, то ж дорогу знай.. додумати думку мені не вдалось. Спереду почувся хрускіт гілля, а тоді рик. Там щось дуже велике. 

Це безглуздо, що мені хочеться бігти на звук, а не від нього? Певно так. Бажання ще не встигло перейти в дію, бо тіло, шоковане викидом адреналіну, заціпеніло, аж як почувся другий крик. Тільки цей належить людині. 

Діалог виключився, зайве і навіть додаткове перестало існувати, листя злилось в довгі зелені мазки, я вискочила на галявину й узріла картину. 

 

1 ... 75 76 77 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ясон, Дзюбенко Вікторія-Магдалена», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ясон, Дзюбенко Вікторія-Магдалена"