Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Легковажна наречена, Аліна Амор 📚 - Українською

Читати книгу - "Легковажна наречена, Аліна Амор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легковажна наречена" автора Аліна Амор. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 75 76 77 ... 96
Перейти на сторінку:
Глава 23. Нове життя

Я поставила лікті на коліна, сховала обличчя в долонях і розплакалася навзрид.

Трохи заспокоївшись, я врешті зізналася Філіпу:

- Я просто не знаю як жити далі…

Маг підійшов до мене, присів поруч на диван і сказав:

- Еліно, у нас немає іншого виходу, крім як залишити все як є. Я не можу зараз на весь загал зізнатися у проведенні забороненого обряду, особливо перед можливою війною з Феріденом. Я не можу повернути тебе у твій світ але обіцяю, що не залишу тебе. Те, що ти з'явилася у цьому світі і у цьому тілі – моя відповідальність. І я подбаю про тебе. Повір, Мірадейя – чудова країна. А місце Евелін у суспільстві відкриває безліч можливостей. Хочеш - вступай в магічну академію і вчися, бачу тобі подобається магія. Або виходь заміж. Не хочеш заміж - розірвемо заручини з герцогом Данайським. Повір, мені не надто цікаві придворні ігри, а мій статус і без того досить високий. Я не маю права вказувати тобі що робити і як жити. Вирішуй сама. А я поможу.

Я здивувалася. Не чекала від графа такого, тому підняла на нього погляд та прошепотіла:

- Дякую. Ви навіть не уявляєте, як багато це для мене значить… - і сльози знову потекли з моїх очей. Сьогодні я була над ними не владна.

Мої почуття все ще перебували в сум’ятті, і трохи заспокоївшись, я невпевнено промовила:

- То я піду до себе?

- Іди. І пам'ятай – я завжди готовий допомогти.

- Дякую, Філіпе.

Я повільно пішла до своїх покоїв, де впала на ліжко і довго лежала, бездумно дивлячись у стелю.

 

Наступні дні пройшли у пригніченому настрої. Мої почуття ніби притупилося, але все одно було боляче. Тяжко від усвідомлення, що я ніколи не повернусь додому, не побачу рідних і все, що мені дорого.

Усередині ніби запанувала осінь. Стилий холод, дощ та сирість. Небо моєї душі наповнили похмурі хмари. Листя обсипалося і перетворилося на пожухле місиво під ногами. Фарби життя померкли, світ здавався порожнім і неживим. Звуки затихли, лишилась тільки оглушлива тиша.

Сльози вже не приносили полегшення, але продовжували безшумно котитися по щоках.

 

Вранці наступного дня після нашої розмови, до мене в покої заглянув Філіп. Я сиділа біля відчиненого вікна і сумно дивилася на парк, що прокидався від сну. Він підійшов і дбайливо запитав, сідаючи у крісло навпроти:

- Еліно, як ти себе почуваєш?

- Вже краще, - збрехала я.

- А я б не сказав. Давай пришлю до тебе Жерара Арно? Впевнений у нього є чудодійні настоянки, які допоможуть впоратися зі смутком.

- З усією повагою до цілителя, але не думаю, що він зараз допоможе. Мені просто потрібен час, - сказала я, відкинувшись у кріслі і знову задивившись на парк.

- Але заспокійливий чай з неляси не завадить, - запропонував він, - це чарівні квіти, які приносять умиротворення. Я накажу Софі…

- Філіпе, ви все ж можете допомогти, - я глянула на нього прохально.

Граф охоче кивнув.

- Я поки що не готова ходити до їдальні з усіма… Мені треба трохи побути на самоті. Можете поговорити з Амалією та Корделією? Якось пояснити?

Я не мала ні сил ні бажання спілкуватись з будь-ким і тим більше видавати себе за ту, ким не є. Крім того, в мене пропав апетит, а давитися їжею я б не хотіла.

Маг з розумінням погодився:

- Я поговорю з ними, поясню твою поведінку потрясінням від повторного замаху... Накажу, щоб їжу приносили до покоїв. Але пообіцяй подумати щодо розмови з цілителем.

- Гаразд, - погодилась я.

Граф уже підійшов до дверей, коли я гукнула його і задала питання, відповідь на яке досі не знала:

- Філіпе, а навіщо Райану ці заручини?

- Тільки дракониця або сильна магиня можуть народити дракона, - просто пояснив він.

Ясно, приблизно так я і думала.

 

З часом мені набридло сидіти біля вікна та дивилася у далечінь, і я почала приходити на своє улюблене місце на скелі. Там я проводила цілі години, підставивши обличчя теплому літньому бризу, і слухала музику хвиль, не думаючи ні про що. Море дарувало умиротворення моєму змученому серцю та, здавалося, шепотіло ніжні заспокійливі слова. І я дозволила йому заповнити себе від краю до краю.

Перед очима постійно кружляли спогади з минулого життя. Скільки всього я згадала! Образи з дитинства, юності, з роботи та універу. Якісь абсолютно не значущі уривки фраз та розмов. Немов дивлюсь фільм, і фільм цей – моє життя. Ще я плакала так багато, як ніколи в житті. Здавалося, ці сльози ніколи не скінчаться.

Також важким випробуванням виявилась відсутність мети.

Бо скільки себе пам’ятаю, у мене завжди було багато цілей, маленьких і великих: вступити до університету чи виступити зі своїм рок-гуртом на музичному фестивалі, знайти роботу чи квартиру, досягти успіху в кар'єрі чи просто скласти іспити. А тут, у Мирадейї моєю єдиною метою було повернення додому. Та тепер і ця ціль зникла.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 75 76 77 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легковажна наречена, Аліна Амор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легковажна наречена, Аліна Амор"