Читати книгу - "Можливо все!, Джон Вон Ейкен"

Перше: ви не можете накопичити час. Щодоби вам виділяється 24 години. 1440 хвилин. Або, якщо хочете підходити зовсім формально, 86 400 секунд. Ніяких винятків немає. Ви не зможете отримати більше.

І якщо час пішов – усе, його не повернеш. Як у багатьох бонусних програмах – «невикористані бали згорають»! Ви не можете накопичити час «на потім».

Друге: керування часом починається з керування самим собою. Неважливо, які техніки ви будете використовувати. Неважливо, скільком справам ви скажете «ні». Неважливо, наскільки продуманими будуть ваші пріоритети.

До тих пір, поки ви не почнете контролювати самого себе, свою поведінку і вчинки, ви не зможете контролювати час.

І третє: ви повинні привчити себе постійно приймати рішення. Доки ми не зробимо прийняття рішень усвідомленим процесом, ми будемо просто реагувати на події життя, навіть якщо на перший погляд вони здаються не такими вже й критичними. І, за іронією, ми будемо закривати очі на щось справді важливе, якщо воно не постане чимось дуже терміновим. Ми будемо робити те, чого робити не хочеться, але чомусь здається, що «зробити обов’язково ТРЕБА». Ми будемо дозволяти обставинам та іншим людям контролювати наш день, розвішуючи на події та завдання ярлики «терміново!», «зробити негайно!», «кидай усе і зроби зараз!»

Людина, що приручила час, будує життя, виходячи з наслідків власних рішень, а не в очікуванні чергового удару з пітьми. Причому її рішення стосуються не тільки масштабних проектів і життєво важливих завдань – вона ретельно продумує будь-яку дрібницю, не дозволяючи метушні забирати дорогоцінні хвилини.

Що ж, думаю, ці три речі (особливо остання) не стали для вас новиною – адже ми вже говорили про це протягом попередніх розділів книги. Процес керування собою й прийняття рішень починається з цінностей, переходить до цілей, планів дій і, нарешті, до втілення задуманого в життя.

Якщо ви справді хочете навчитися керувати своїм часом і досягти неможливого, то принципи, якими я збираюся поділитися в цій книжці, мають стати основою вашої стратегії.

Отже, розберемо кожен із цих принципів детальніше. У міру розгляду ви, напевно, помітите, що про багато з них я вже писав у тій чи іншій частині цієї книжки.

Ні, я не хочу зайвий раз вам про них нагадувати. Просто все взаємопов’язано. І якщо ви справді хочете досягти успіху, зробити неможливе можливим, ви повинні застосовувати ці принципи у всіх сферах свого життя – у тому числі у керуванні власним часом.

На мій погляд, багато хто справді не усвідомлює, наскільки цінний його час. Звичайно, якщо ви запитаєте будь-кого, чи усвідомлює він цінність свого часу, то почуєте ствердну відповідь. Якщо ви запитаєте, чи відчував він коли-небудь брак часу, відповідь теж буде позитивна. Однак якщо ви спитаєте, скільки коштує година його часу, тоді ви отримаєте відповідь: «Ну, я навіть не знаю…» Хіба що робітник з погодинною оплатою зможе назвати вам конкретну суму.

Саме цього я хочу і від вас!

Візьміть усі свої доходи. Я говорю тут не тільки про зарплату. Приплюсуйте також річну премію і прибуток від додаткових доходів. Може, ви отримуєте пенсію, доходи від вкладень, акцій або нерухомості. Складіть усе це разом.

Поділіть отриману суму на реальну кількість годин вашого робочого часу. А якщо хочете бути зовсім точними, то додайте сюди ще й той час, який витрачаєте на дорогу на роботу й назад додому.

Отже, що ми отримаємо?

Для більшості з нас результат буде не таким вражаючим, як хотілося б. Але мета цієї вправи не в тому, щоб змусити вас відчути себе ущемленим чи дати зрозуміти, що ви заробляєте менше, ніж гідні.

Ця вправа покликана змусити вас замислитися над двома головними запитаннями.

• Чи можете ви якусь частину своєї щоденної роботи віддати на аутсорсинг або доручити виконувати іншим особам за менші гроші, ніж коштує година вашої роботи? Якщо така можливість є, а ви нею не користуєтеся, то ви просто викидаєте гроші на вітер і, більше того, абсолютно не дбаєте про свій час.

Знаю, ви можете заперечити: «Але якщо я роблю це сам, я економлю гроші!» Так, це має сенс у період економічного спаду. Але! Якщо ви більш ефективні в інших аспектах і можете заробити (а не заощадити) більше грошей на вирішенні інших завдань, то вам слід зайнятися саме ними.

• Ця вправа має не тільки фінансовий характер. Подумайте про час, який ви витрачаєте на рутину, жертвуючи спілкуванням зі своєю сім’єю або часом на інші, важливі для вас, справи, і запитайте себе: «Що ж я роблю? Чи варте мого часу те, на що я його витрачаю?»

Ця вправа також допоможе вам зрозуміти, скільки часу ви можете, хотіли б виділяти і виділяєте зараз на досягнення ваших пріоритетних цілей.

Більш того, ця вправа дає вам можливість дуже чітко зрозуміти, скільки ви насправді заробляєте. Скажімо, ви отримуєте менше, ніж хочете, або менше від того, у скільки ви самі себе оцінюєте. Тоді, можливо, прийшов час подумати про кроки в бік просування кар’єри чи початку фінансового планування – усього того, що може привести вас