Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Місто кісток 📚 - Українською

Читати книгу - "Місто кісток"

1 545
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Місто кісток" автора Кассандра Клер. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 76 77 78 ... 157
Перейти на сторінку:
книгу з її колін.

– Досить, – сказав він, поставивши книгу на полицю. Він витер руки об джинси, залишивши на них сірі смуги. – Якщо ти прочитаєш усі руни, у тебе болітиме голова.

– Але…

– Більшість дітей Мисливців за тінями виростають, вивчаючи одну руну в певний період життя, – мовив Джейс. – Сіра Книга містить руни, яких навіть я не знаю.

– Лише уяви собі, – сказав Магнус.

Джейс його проігнорував.

– Магнус показав тобі руни для розуміння й пам’яті. Це відкриє твій розум для читання й розпізнавання інших Знаків.

– Це також може послужити сигналом для активації прихованих спогадів, – мовив Магнус. – Вони зможуть повернутися до тебе швидше, ніж зазвичай. Це найкраще з того, що я можу зробити.

Клері глянула на коліна.

– Я досі нічого не пам’ятаю про Чашу Смерті.

– Он воно що… – Магнус здавався справді здивованим. – Ви шукаєте Чашу Ангела? Послухай, я був у твоїх спогадах. Там немає нічого про Смертельні знаряддя.

– Смертельні знаряддя? – збентежено повторила Клері. – Я думала…

– Першим Мисливцям за тінями ангел дав три речі. Чашу, Меч і Дзеркало. Безмовні Брати зберігали Меч, Чаша та Дзеркало були в Ідрисі, принаймні, поки не з’явився Валентин.

– Ніхто не знає, де Дзеркало, – мовив Алек. – Вже кілька століть ніхто не знає.

– Нас цікавить Чаша, – сказав Джейс. – Її шукає Валентин.

– І ви хочете знайти її швидше за нього? – запитав Магнус, звівши брови.

– Мені здалося, ви сказали, що не знаєте, хто такий Валентин, – зазначила Клері.

– Я обманув, – щиро зізнався Магнус. – Знаєте, я не належу до фей. Необов’язково бути чесним. І лише дурень стане між Валентином та його помстою.

– Гадаєте, він справді прагне помсти? – запитав Джейс.

– Думаю, так. Валентин зазнав серйозної поразки, і він не та людина, яка прийме поразку достойно.

Алек пильно глянув на Магнуса.

– Ви були на Повстанні?

Магнус зустрівся очима з Алеком.

– Був. Я убив багато вашого люду.

– Членів Кола, – швидко мовив Джейс. – Не наших.

– Якщо ви будете зрікатися зроблених гидких речей, – мовив Магнус, усе ще дивлячись на Алека, – то ніколи не навчитеся на своїх помилках.

Алек, смикаючи рукою покривало, густо почервонів.

– Схоже, вас не дивує те, що Валентин живий, – мовив він, уникаючи погляду Магнуса.

Магнус широко розвів руки.

– А вас?

Джейс роззявив рота, але відразу закрив його. Він виглядав розгубленим. Нарешті юнак сказав:

– Отже, ви не допоможете нам знайти Чашу Смерті?

– Не допоміг би, якби й міг, – відповів Магнус, – але я не можу, бо поняття не маю, де вона, і не хочу мати. Хіба був би дурнем.

Алек випростався.

– Але без Чаші неможливо…

– Збільшити вашу кількість. Я знаю, – мовив Магнус. – Мабуть, не всі вважають це такою катастрофою, як ти думаєш. Майте на увазі, – додав він, – якби мені довелося вибирати між Конклавом і Валентином, я б вибрав Конклав. Принаймні, вони не присягалися знищити мій рід. Але нічого з того, що зробив Конклав, не варте моєї непохитної вірності. Тому ні, я не втручатимуся. Тепер, якщо ми закінчили, я б хотів повернутися на вечірку, поки гості не поїли одне одного.

Джейс, який досі нервово стискав і розтискав кулаки, схоже, збирався бовкнути щось сердите, та Алек, підвівшись, поклав йому руку на плече. У напівтемряві Клері не розгледіла, але схоже, що Алек добряче стиснув його.

– Таке може трапитись? – запитав він.

Магнус здивовано дивився на нього.

– Таке вже траплялося.

Джейс пробурмотів щось Алеку, і той відпустив його. Звільнившись, юнак підійшов до Клері.

– З тобою все гаразд? – стиха запитав він.

– Думаю, так. Не відчуваю різниці…

Магнус, ставши біля дверей, нетерпляче клацнув пальцями.

– Ворушіться, дітлахи. Єдина людина, котра може виніжуватися в моїй спальні, – моя велична персона.

– Виніжуватися? – перепитала Клері, яка ніколи не чула такого слова раніше.

– Велична? – повторив Джейс, який просто був роздратований.

Магнус прогарчав щось схоже на «Забирайтесь».

Вони вийшли, а Магнус затримався, щоб зачинити двері. Тепер вечірка видалася Клері трохи іншою. Можливо, на це вплинуло змінене бачення: все здавалося чіткішим, з вираженими краями. Вона дивилася, як гурт музикантів

1 ... 76 77 78 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місто кісток», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Місто кісток"