Книги Українською Мовою » 💛 Історичний любовний роман » Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En 📚 - Українською

Читати книгу - " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Влад і Марія Цепеш. Повернення додому" автора Vit En. Жанр книги: 💛 Історичний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 79 80
Перейти на сторінку:
Глава 62

—Я не дам згоди на цей шлюб. -злегка гримнув Влад, якби було більше сил, він би врізав Алексендрелю.

—Неспіши відмовлятися. Ви знайомі з Лідією давно,цей брак вигідний для обох сторін.

—Я немаю нічого проти Лідії, але в мене вже була дружила, і крім Марії більше я не хочу жодної жінки! Якщо ти хочеш дати мені волю, в тебе явно вагома причина. Для чого я вам потрібен, Алексендрель?

—Питання тут задаю я, -різко підійшов ближче до нього чоловік. —Ти одружишся з Лідією. Крапка.   

—Он як, -усміхнувся Влад. —Не смій грати зі мною, я Влад Дракула, і я сам приймаю рішення. -різкий прилив сил, допоміг князю встати, не дивлячись на двох охоронців і зрівнятися обличчям з королем.  

Алексендрель зробив маленький, повільний крок назад, побоюючись Влада і поклав руку на ножни меча. 

—Чого ви хочете? 

—Радо не підходить на роль правителя, османи хочуть посилити свій вплив на країни заходу. -з меншим говором відповів король.

—Так я і знав. Як тільки у вас з'явилися проблеми, ви згадали про мене. І з якого б дива мені допомагати вам.

—Аби помститися туркам і крім того.. твої діти живі, в полоні у Мехмеда. 

—Що? Це правда? 

—Так, ти можеш допомогти їм, але для цього ти маєш знову сісти на престол. І я пропоную тобі нашу..допомогу. 

—Моїх людей мають негайно випустити, Алексендрель. І тоді, можливо я подумаю над новою війною. Ти сам винен, в тому що Радо на престолі, ти зрадив мене і заточив тут.

—Були листи з підтвердженням твоєї зради.

—Не бреши!-шипнув Влад, і розпрямився, відчувши, що солдати тримаючі його, злегка розслабили хватку. 

Алексендрель промовчав. 

—Я згоден вигнати Османів з Карпат, але без шлюбу з Лідією, в ньому немає потреби. 

—Ти..Як ти смієш диктувати свої умови. -фиркнув король, нарешті оговтавшись від такого нахабства.

—Тому що інакше, ти сам поведеш своє військо в бій. І повір, після знайомства з Османськими солдатами, від тебе не залишиться нічого. 

—Я не слабак.

—Не слабак, але Османи тобі не позубах. Ти і сам це розумієш, тому і чекаєш поки я сам зроблю всю брудну роботу. 

Алексендрель знову промовчав і сів на трон махнувши рукою.

—Добре. Якщо вже ти так не хочеш скріпити наший союз, то поїдеш без дружини. 

Влад опустив голову, задумався. І оце новий правитель вибраний вегерською владою? Ним навіть маніпулювати простіше, навідміну від його попередників.

—Відведіть його і тих людей в баню, дайте чистий одяг, і нагодуйте.-наказав Алексендрель охороні, ті кивнули. —Через тиждень ви виїжджає до Валахії. -майже урочисто проказав король і махнув рукою, бажаючи скоріше залишитися самому.

                                                * * *

В Стамбулі було не спокійно, Ілона збирала речі, поспіхом закидуючи пару дитячих сукенок в кошик.

—Мамо,-потерла очі маленька Марія і потягнулась.

Стамбул спав лагідним сном, вологий і сирий туман накрив домінки жителів, а Ілона збиралась втікати, прихопивши з собою дворічну доньку. 

—Маріє, все добре, серденько. 

Жінка провела рукою по щоці дівчинки і поклала вуста на її лобик. 

—Ви впевнені, що він буде чекати вас вже сьогодні? Ви розумієте що буде з нами через вашу втечу.

—Джакомо пообіцяв все влаштувати, він забере нас. Ти ж нікому, нічого не збовкнула, Хелено?

—Я пообіцяла що буду мовчати, але це фактично самогубство.

—Тихше, нелякай Марію.

—Я не боюсь, мама. -пробубніла дівчинка.

—Смілива як твоя бабуся. -Ілона посміхнулася і повернулась до вікна. —Люди кричать, щось сталось, Хелена. 

—Горить мечеть, принцесо.

Ілона дивилась в вікно декілька секунд, а після схопилась.

—Час, час діяти, забираймось, Хелено.-рішуче проказала дівчина.

Обережно взявши на руки заспану дитину Ілона побігла на вихід для служниць, а за нею і Хелена, яка в останню мить вирішила втікати разом з нею.

Джакомо не збрехав, охорони не було, мабуть всі кинулися допомагати служителям вгомонити полум'я.

Обійшовши залишок охорони, і проїхавши на повозі, серед темних вулиць, їх спинило декілька чоловіків. 

—Що везете на повозі?

Серце Ілони стислося, вона защепила кінчик язика зубами, і притиснула до себе Марію, натягнувши плащ посильніше, аби її обличчя точно не впізнали. Аби не підвести свою рятувальницю, Хелейна повторила її дії.

Джакомо на такий випадок вирішив перестрахуватися, а тому знайшов чоловіка, який вільно розмовляв турецькою мовою, хоч і з акцентом.

—Ми торговці, продавали тканину, а тепер їдемо додому. Там лишень жінки сидять і дитина. 

—Ми маємо оглянути вас.  

—Ми дуже спішимо, корабель ось-ось відпливе. 

—Це не наша проблема, -фиркнув у відповідь охоронець. 

Ілона злегка вщепнула доньку за руку. Дівчинка з просоння скривилась і почала плакати. 

—Дитина зголодніла і плаче, пропустіть нас будь ласка. -втрутився у розмову Джакомо, сказавши це на ломаному турецькому, так що чоловіки ледве дібрали його слова. 

—Добре, їдьте, -махнув рукою один охоронець. 

—О, дякую вам. -найманий чоловік протягнув охоронцеві вино.

—Це не обов'язково.  

—Це за вашу доброту,-усміхнувся він і повів коней далі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 79 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги « Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги " Влад і Марія Цепеш. Повернення додому, Vit En"