Читати книгу - "Фіктивний шлюб , Анастасія Kовальська , Аріна Вільде"

— Не прикидайся дурепою. Якби не дочка, я б тебе розчавив. Я в душ.

З цими словами він зникає за дверима, залишаючи мене стояти у вітальні, приголомшену і розгублену.

Я й гадки не маю, про що він. Чому він повісив на мене цю провину? Чи повинна я щось доводити?

Опускаюся на диван. Намагаюся вирівняти дихання. Як усе дістало! Але ж минуло всього кілька тижнів! Погляд падає на його телефон. Він не взяв його в душ. Цікаво, він той самий пароль використовує чи змінив?

Крадькувато озираюся на всі боки. Тягнуся до мобільника. Все ж таки Захар собі не зраджує. Швидко знаходжу номер Єви й переписую собі.

Що ж, тепер ми з нею помінялися місцями. Вона розслабилася, вважає, що Захар повністю їй належить. Тому я збираюся зробити їй боляче. Точно так само, як колись вона робила мені.

Я роздумую всього кілька секунд. Кладу на місце телефон Захара і йду до ванної кімнати. Прислухаюся. Звідти долинає шум води.

Чудово.

Мене трясе від стрибка адреналіну. Я обережно відчиняю двері. Він стоїть спиною до мене. Швидко роблю фото.

Готово.

Зачиняю двері й біжу до своєї спальні. Притискаюся до стіни і не вірю, що збираюся зробити це. Відкриваю порожній чат з Євою в месенджері. Я цей номер кілька днів тому купила, його ніхто не знає. Пишу коротке повідомлення і прикріплюю два фото — Захар у душі та його годинник, залишений на столику у вітальні. 

«Вгадай, з ким проводить час твій чоловік, поки ти чекаєш його вдома?»

Карма ще та сука, повернеться і стукне по лобі бумерангом, коли найбільше цього не очікуєш.

Тисну на кнопку «Відправити».

Посміхаюся. На душі так добре стає. Потім заходжу в галерею, щоб видалити фото.

На мить підвисаю на фотці Захара. Його тіло все ще ідеальне. Колись я тремтіла, дивлячись на нього.

Але не зараз.

У мене виробився до нього імунітет.

Видалити.

Ось і все, жодних слідів.