Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Сходи, що кричать, Джонатан Страуд 📚 - Українською

Читати книгу - "Сходи, що кричать, Джонатан Страуд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сходи, що кричать" автора Джонатан Страуд. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81
Перейти на сторінку:
якісь жовті вогники.

— Люсі...

Тихий голос шепотів мені просто у вухо. Зблизька — з відстані витягнутої руки... А в мене — ні рапіри, ні робочого пояса! Нічим захиститись...

Я наосліп простягла руку до дверей, шукаючи клямки.

— Я спостерігав за тобою...

Я намацала клямку й потягла за неї. Жовті вогники в темряві засяяли яскравіше. Навпроти мене, над полицею з пончиками, стояла склянка, накрита носовичком.

— Так... — шепотів голос. — Це я... Поглянь на мене...

Я стягла носовичок і позадкувала. Сьогодні плазма в склянці була світло-зелена. Моторошне обличчя набуло сформованого людського вигляду, майже затуливши собою череп на дні склянки. Ніс привида був довгий, в очних ямках горіли ті самі жовті вогники, рот вишкірився в недобрій посмішці.

— Я завжди кликав тебе... — провадив привид.

Я вирячилась на нього.

— Отак, моя маленька... Обніми мене. Нам є про що поговорити...

— І не сподівайся,— відрубала я, уважно оглянувши склянку. Я зачепила її, коли падала, проте скло було ціле. Що ж тоді змінилося?

— Не роби цього... — обличчя привида скривилося з болю. — Ти не така, якусь Ти знаєш це...

Я нахилилася, щоб роздивитися пластмасову кришку на склянці. Так і є — вона зсунулась, і зі склянки тягся жовтавий промінь світла.

— Ти не така черства, як Локвуд. І не така огидна, як Кабінс, — говорив привид. — О, якої ганьби він часом завдає мені! Одного разу — ти не повіриш! — він занурив мене у ванну і...

Я взяла склянку в руки. Рот привида скривився ще дужче:

— Ні, зачекай! Не роби цього! Я багато що можу розповісти тобі. Багато важливого. Ось, наприклад... Смерть іде! — Рот широко вишкірився. — Що ти на це скажеш?

— Бувай, — відповіла я, поклавши долоню на кришку.

— Ні, не до тебе! — кричав привид. — Смерть іде до всіх вас... Чому? Бо все колись закінчується. Смерть переходить у життя, а життя — в смерть... І не намагайся її зупинити, Люсі! Ти не здатна повернути назад плин часу...

Може, це була й помилка, але я рішуче крутнула кришку.

Голос ущух. Я дивилась на обличчя в склянці: рот ворушився далі, обличчя здригалось, наче в лихоманці. Плазма шалено вирувала й бралася бульбашками.

Ні! Сьогодні в нас святковий вечір! І жодному дурному привидові в склянці його не зіпсувати!

Я поставила склянку на полицю, накрила її носовичком, відчинила двері і вийшла з комори. Перетнувши підвал, я помалу вирушила нагору крученими сходами.

З півдороги я почула, як Локвуд регоче на повен голос, а Джордж щось говорить — мабуть, розповідає якийсь анекдот:

—... а тоді я дивлюсь — аж він голий! Тільки уяви — провести цілу вічність без штанів!

Локвуд знову засміявся. Засміявся по-справжньому. І навіть задер голову — я в цьому була впевнена.

Мені раптом так захотілося бути разом зі своїми приятелями й теж сміятися з Джорджевих жартів! Я прискорила ходу. Несучи тацю з трохи приплюснутими пончиками, я поспішала з підвальної темряви до теплої, світлої кімнати.

Словник

Агенція — заклад, що працює над виявленням та знищенням привидів. Нині в Лондоні існує більше десятка агенцій. Дві найбільші з них («Фіттес» і «Ротвел») мають сотні працівників, а найменша («Локвуд і К°») — лише трьох. Здебільшого агенціями керують дорослі, однак їхньою головною силою є підлітки з потужними психічними Талантами.

Амулет — предмет із срібла або заліза, що відганяє привидів. Маленькі амулети люди часто носять як прикраси; більшими амулетами, так само декоративними, оздоблюють будинки.

Аура — сяйво, яке оточує прояви багатьох привидів. Здебільшого аура світла, і її можна побачити скоса. Найпотужніші аури відомі під назвою «потойбічне світло». Окремі привиди випромінюють чорну ауру, темнішу за довколишню нічну пітьму.

Біль — неприємне відчуття, що часто супроводжує прояв привида. В окремих випадках біль є таким сильним, що призводить до небезпечного заціпеніння.

Вода. З давніх часів відомо, що привиди не люблять перетинати потоки води. У сучасній Британії це покладено в основу захисту від привидів: так, у центрі Лондона облаштовано мережу штучних каналів та рівчаків, які захищають основні торговельні райони. Деякі власники приватних садиб також викопують перед дверима своїх будинків канали, які наповнюються дощовою водою.

Гість — те саме, що й привид.

Грецький Вогонь — запалювальна суміш із магнію, заліза, солі та пороху. Зберігається в невеликій металевій каністрі з запалювальним пристроєм. Важлива зброя працівників агенцій у боротьбі з агресивними привидами.

ДЕПРІК — Департамент Психологічних Розслідувань і Контролю. Урядова організація, що має на меті вирішення Проблеми. ДЕПРІК вивчає природу привидів, знищує їхні найнебезпечніші види, а також контролює діяльність агенцій.

Джерело — річ або місце, крізь яке привид проникає в світ.

Дотик — здібність відчувати психічне відлуння об’єктів, тісно пов’язаних із чиєюсь смертю або появою привидів. Таке відлуння може набувати форми зорового, слухового або іншого чуттєвого враження. Один з основних трьох типів психічного Таланту.

Дотик привида — ефект від тілесного контакту з привидом, найнебезпечніша зброя агресивного привида. Розпочавшись із відчуття гострого нестерпного холоду, дотик привида швидко призводить до крижаного заніміння всього тіла. Життєво важливі органи один за одним припиняють діяти; тіло синіє й набрякає. Без термінової медичної допомоги дотик привида зазвичай має смертельний наслідок.

Другий Тип — найнебезпечніший з відомих різновидів привидів. Сильніший за Перший Тип і має ознаки певного інтелекту. Привиди цього типу можуть завдавати людям серйозної шкоди. Найвідоміші серед них — Спектр і Примара, а також Перевертень, Полтергейст і Самітник.

Ектоплазма (плазма) — Дивна субстанція, з якої утворюються привиди. У концентрованому стані дуже небезпечна для життя.

Залізо — давній і важливий засіб захисту від привидів усіх типів. Звичайні люди захищають свої житла за допомогою залізних прикрас, а також носять залізні амулети. Співробітники агенцій завжди мають із собою залізні рапіри та ланцюги, використовуючи їх як для атаки, так і для захисту.

Захисний ліхтар — потужна електрична лампа, світло якої відлякує привидів. Найчастіше захисні ліхтарі періодично вмикаються й вимикаються протягом ночі.

Захист (від привидів). Три основні засоби захисту від привидів (відповідно до їхньої ефективності) — срібло, залізо й сіль. Певний захист надають також лаванда, яскраве світло й протічна вода.

Зір — здатність бачити прояви та інші примарні явища (наприклад, Смертні Вогні). Один з основних трьох типів психічного Таланту.

Комендантська година. З

1 ... 80 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сходи, що кричать, Джонатан Страуд», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сходи, що кричать, Джонатан Страуд"