Читати книгу - "Драена: Шлях до пророцтва, Марі-Анна Харт"

Вона проковтнула гірку пілюлю гордості, намагаючись стримати емоції. Слова, навіть якщо й звучали відсторонено, всередині все ще рвали її на частини.

— Так що, йди. Ти і так не маєш жодного права питати, — додала вона з болючим відтінком сарказму.

Ділан стояв на місці, його обличчя було схвильоване, але в очах була рішучість.

— Я не піду, — його голос був твердим, але в ньому звучало переживання. — Я не залишу тебе, поки не почую правду.

В його словах була не просто рішучість, але й щось інше — відчуття великої втрати, яку він не міг прийняти.

— Я хочу знати, що з тобою сталося, — додав він, трохи м'якше. — Хочу допомогти, якщо ти все ж дозволиш.