Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Трагедії 📚 - Українською

Читати книгу - "Трагедії"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Трагедії" автора Евріпід. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 78 79 80 ... 92
Перейти на сторінку:
лиш мені дозволено.

ОРЕСТ

А що ж Пілад наш у той час робитиме?

ІФІГЕНІЯ

Він теж нечистий: руку ж подавав тобі.

ОРЕСТ

Робитимеш це потай від володаря?

ІФІГЕНІЯ

Не вдасться потай. Мушу переконувать.

ОРЕСТ

Ну, що ж. Судно готове, лиш у весла вдар.

ІФІГЕНІЯ

Доводь же справу до кінця щасливого! [373]

ОРЕСТ

(вказуючи на хор)

І ще одне: подбай-но, щоб котра з-між них

Не продала нас. Підбери слова, що йдуть

1030] До серця; жінка вміє співчуття знайти.

Все інше, сестро, якось уладнається.

ІФІГЕНІЯ

На вас дивлюсь в надії, дорогі мої!

Від вас залежить - буду я щасливою

Чи пропаду тут, усього позбавлена:

Вітчизни, брата і сестри коханої...

Скажу спочатку: ми, жіноцтво, мусимо

Сприяти одна одній, пильно дбаючи

Про всі ті справи, що жінок стосуються.

Не зрадьте ж таємниці, поможіть відсіль

1040] Втекти! Мовчанка - чимале достоїнство.

Одна в нас трьох, найближчих, доля, бачите:

Втекти в Елладу або тут загинути.

Врятуюся - то й вас я поверну колись

Додому. І тебе, й тебе благаю я,

Подаючи правицю, доторкаючись

Обличчя, до колін вам припадаючи,

Молю вас діточками, батьком, матір'ю,

Усім, що найдорожче!.. Ну, то згодні ви,

Чи ні?.. Якщо од мене всі відвернетесь -

1050] Кінець мені, та й нещасливцю-братові!..

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Ти не хвилюйся, наша повелителько,

Подбай про свій рятунок. Що тут чули ми,

Про те - ні слова, Зевсом присягаємось.

ІФІГЕНІЯ

За доброту - спасибі. Хай ведеться вам!

(Орестові й Пілиду).

А ви - в святиню! Бо сюди за мить якусь

Володар цього краю прийде - глянути,

Чи вже вівтар полито кров'ю вашою.

(Орест і Пілад входять у храм).

Владарко! Ще в Авліді від жахливого

Ножа в правиці батька ти спасла мене;

1060] Врятуй і тут ще - і мене, й супутників,

Хай в слові Феба люди не зневіряться!

Покинь цей край суворий: не для тебе він -

В Афінах благодатних - ось де б личило

Тобі, преславна діво, поселитися...

(Входить у храм). [374]

СТАСИМ ДРУГИЙ

ХОР

Строфа І

Пташко - ти, що край скель морських,

Де, біліючи, хвиля б'є,

Піснею сиплеш сумною!

Знає обізнаний, що то за сум:

Скиглиш за мужем день при дневі.

1070] Так от і я свій журливий сную

Спів - алкіона безкрила:

Тужу тут без еллінських свят,

Тужу тут без Діви, котра

До породіллі спішить на поміч, -

Без Артеміди, що славну свою

Має оселю в підніжжі Кінфу,

Де лапастої пальми тінь,

Де розлоге лавра гілля,

Де оливи священної зелень срібляста,

1080] Милий схов для роділлі - Лето

Над озера плесом округлим,

Де найчистішим співом лунким

Лебідь музам слугує.

Антистрофа І

Скільки, скільки-то сліз гірких

З лиць у мене струмочками

Збігло, коли повалились

Батьківські мури і я на судно,

Гнана, зійшла між списи та весла!..

Продана дорого, я аж на цю

1090] Варварську землю ступила,

Й відтоді цій діві сумній,

Агамемнона доньці служу -

Жриці богині, що ланей вбиває,

Та не овечу ллємо ми їм кров...

Заздрю я тим, що нещасні зроду:

Хто в нещасті родився, зріс,

Той не чує страшної ваги,

Що на ньому тяжить із самого дитинства.

Кого ж доля все пестила,

1200] Для того страшна переміна,

Бо після щастя - горя зазнать,

Ой, як важко людині!..

Строфа II

Скоро спінять темну хвилю

П'ятдесят аргоських весел - [375]

Ти по морю судном майнеш.

Пан, охоронець гір, заграє

В дудку, склеєну воском

Розгонисто - в лад веслярам.

Феб, задзвенівши на лірі своїй

1210] Семиструнній, до світлих Афін

Супровідником буде тобі.

В сплесках весел рухливих

Ти віддалишся од мене:

Парус, метнувшись, мов птаха, Над провою,

Ген відсіля пожене

Корабель бистрохідний.

Антистрофа II

От мені б на шлях той злинуть

Ген, де сонце кружля вогненне!..

Звідти, вгледівши отчий дім,

1120] Нетерпеливі, бистрі в леті

Я вспокоїла б крила.

Вплелася б у барвний танок -

Як на весіллі гучнім колись,

Діва між дів, у танці пливла

Перед ненькою... Кроком легким,

Блиском вроди своєї

В подруг я заздрість будила:

Шати квітчасті й волосся, що хвилями

Пишно по плечах спадало, мене

1130] В тінь м'яку сповивали.

ЕПІСОДІЙ ТРЕТІЙ

Входить Ф о а н т; на порозі храму із статуєю в руках появляється Іфігенія

ФОАНТ

(не помічаючи жриці)

А де ж тут, щось не бачу, жінка-еллінка,

Що храм цей доглядає? Чи палають вже

Тіла чужинців на вогні жертовному?

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Та ось вона, владарю... запитай її.

ФОАНТ

Ти що?.. З підніжжя рушити наважилась

Богині образ, донько Агамемнона?..

ІФІГЕНІЯ

Владарю, перед входом зупини свій крок! [376]

ФОАНТ

Щось трапилось у храмі, Іфігеніє?

ІФІГЕНІЯ

Стули вуста! Святиня - не для слів лихих.

ФОАНТ

1140] Про що ти?.. Говори-но зрозуміліше!..

ІФІГЕНІЯ

Нечистих ви для жертви привели людей.

ФОАНТ

А що це: певність чи лише припущення?

ІФІГЕНІЯ

Од них сама богиня відвернулася.

ФОАНТ

Сама? Чи, може, у ту мить земля стряслась?

ІФІГЕНІЯ

Сама. До того ж вічі їй зімкнулися.

ФОАНТ

Все через те, що жертви заплямовані?..

ІФІГЕНІЯ

Будь певен. Що вчинили - будь-кого жахне.

ФОАНТ

Людину нашу вбили - там, на березі?

ІФІГЕНІЯ

Еге ж, убили, та не тут, у себе ще...

ФОАНТ

1150] Кого ж то? Бач, цікавість узяла мене.

ІФІГЕНІЯ

Мечем у груди неньці спільно вдарили.

ФОАНТ

О Фебе! Й варвар, певно, б не наважився!

ІФІГЕНІЯ

Уся Еллада прокляла, прогнала їх.

ФОАНТ

Тому й виносиш із святині статую? [377]

ІФІГЕНІЯ

З оскверненого храму - на ефір ясний.

ФОАНТ

А як про їхній злочин ти довідалась?

ІФІГЕНІЯ

їх випитала, гнів богині бачачи.

ФОАНТ

Пізнати вихованку хитрих еллінів!..

ІФІГЕНІЯ

Ще й звабою хотіли задобрить мене.

ФОАНТ

1160] Приємною для тебе вістю з Аргосу?

ІФІГЕНІЯ

Єдиний брат мій, кажуть, у добрі живе.

ФОАНТ

Гадають, вістці рада, порятуєш їх...

ІФІГЕНІЯ

Живе ще батько й гараздує начебто.

ФОАНТ

Ти ж вірною богині залишилася?

ІФІГЕНІЯ

Ненавиджу Елладу - мою кривдницю!

ФОАНТ

Так що робить нам із двома чужинцями?

ІФІГЕНІЯ

Закон і звичай давній поважати слід.

ФОАНТ

То в чім затримка? Маєш воду... меч он є...

ІФІГЕНІЯ

Омити кров з них мушу, як обряд велить.

ФОАНТ

1170] Омиєш у джерельній чи в морській воді?

ІФІГЕНІЯ

Омити скверну здатна лиш морська вода. [378]

ФОАНТ

Прислужишся богині, їх очистивши.

ІФІГЕНІЯ

Сповню тим самим краще свій обов'язок.

ФОАНТ

Та й легко: хвиля побіч храму хлюпає.

ІФІГЕНІЯ

Е, ні! Обряд складніший...

1 ... 78 79 80 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трагедії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Трагедії"