Читати книгу - "Довге прощення, Валентина Плиска"

Вони переплітають руки і якийсь час сидять мовчки й дивляться на воду.

Чому ти пішов від Одрі? – ставить питання, яке давно цікавило її Тесса. Закохався, - розвів руками Нік. А зараз? Це так помітно? – дивиться на кузину чоловік. Мені – так! – сумно посміхається вона. Розумієш, виявилось, що в нас з Джейн нічого спільного, тільки робота, - знову дивиться на воду блондин, - Навіть коли ми наодинці, ми говоримо лише про підготовку до виборів, про закони, про кандидатів! Я вже навіть не хочу її як жінку! І що з цим робити – не знаю! Скажи їй правду, - підсовує своє крісло ближче руда й кладе свою голову йому на плече. Ти думаєш? Я впевнена! – сміється Тес. Я подумаю над цим, - киває головою Нік. А що у вас із Одрі? – знову запитує жінка. «Привіт! Як справи?» на офіційних заходах, - знизує плечами блондин, - Ми більше не зустрічаємось разом, як раніше. Тобі її не вистачає? Так, - киває він головою. Поговори з нею! – радить Тесса, - Я знаю, що і вона скучає за тобою! Тоді і ти. Що я? Скажи йому правду! Я подумаю над цим, - обіцяє жінка і вони знову замовкають й тепер ця тиша напрочуд комфортна для них обох.