Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Програне парі, Аріна Спел 📚 - Українською

Читати книгу - "Програне парі, Аріна Спел"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Програне парі" автора Аріна Спел. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 29
Перейти на сторінку:
6. Бріана.

Погода була чарівна. Теплий літній вечір. Сонце вже хилилося до долу, спека спадала. Парк потопав в  деревах, кущах троянд і різної зелені. Ми йшли стежкою, понад озером. Я і Стефан по переду, Айрон з Пенелопою позаду, на відстані декількох десятків кроків.

Граф був цікавий співрозмовник. Бесіда була легка й не вимушена. Не те що дехто. От навіщо думати про нього навіть зараз. Про те, як неначе кліщ, вчепилася в нього Пенелопа. 
Так, непомітно, підійшли до затишної тераси, де вже на нас чекали. 
-Що будете замовляти?- спитав офіціант.

Хлопці взяли прохолодні напої, міс спокуса заявила, що о такій пізній годині вона не їсть.

-А я буду морозиво.

-Яке? Полуничне, ванільне, шоколадне, малинове?

-Усі. Обожнюю його.

За десять хвилин переді мною стояла велика таця вщент наповнена смакотою. Я аж руки потерла в передчутті. Піднесла першу ложку до рота. Мммм. Смакота. Очі самі заплющилися від задоволення.

-Я б пригощав вас кожного дня, якби моя воля. - Стефан дивився на мене якимось новим поглядом. 
- І покинули через місяць, коли б я перестала влізати в сукні.- засміялася у відповідь.

-Ні, я серйозно. Можливо знов зустрінемось на цьому тижні. Чекати до вихідних надто довго. Скажімо в середу?

-Нажаль не зможу, маю деякі плани. А от у вихідні було б чудово. 
-Зрозумів , не наполягатиму. Хоча думка про те, що так довго вас не бачитиму, крає моє серце.- граф підніс мою долоню до своїх губ і поцілував.

Я висмикнула руку, щось події почали розвиватися занадто швидко. 
-Вибачте мою нестримність. Ваша чарівність позбавляє мене глузду.

-Айроне, а чом би нам не залишити цю чарівну пару. Ми ж лише заважаємо. Ти так давно не заходив в гості. Знайдемо як провести час на самоті- втрутилась Пенелопа.Так от воно що, вони коханці. Ця думка, полоснула мене по грудях. А я, дурепа, навіть не второпала  одразу. Хоча, що мені до цього. Нехай їдуть. Розважаються. 

-Ви давно знайомі?- нащось запитала я.

-З Айроном? Нас повʼязують роки тісної дружби. Час від часу. 
Що це за дружба, час від часу. Так і скажи. Трахаємось при нагоді, коли Високість знезійде. Ось і зараз саме такий момент. 
-Не можу - вперше за весь вечір озвався принц.- маю обов’язок доглядати за леді Бріаною. Та й година вже пізня. Думаю, доречно буде відкланятися. Стефан, ти ж не проти відвести Пенелопу, а ми з Бріаною повернемось удвох. Нащо вам їздити туди-сюди.

-Мені не важко, друже, я навіть пішки готовий йти до самого замку.

-Але ж Пенелопа стомилася, не варто змушувати леді страждати. 
-Так, ти правий. 
Я ще поколупалася в своєму морозиві, настрій геть пропав. Сонце сідало за обрій, час було прощатися.

-Які ваші улюблені квіти?- спитав граф на прощання.

-Півонії. А що?

-Я знайду найпрекрасніші для вас у нашу наступну зустріч.

Знов припав у поцілунку до моєї руки. Затримався, більш ніж було потрібно. 
-Рахуватиму дні, моя чарівна леді. 

-До зустрічі.- якось занадто різко смикнув  мене принц, і потягнув у протилежний бік.

Коли ми відійшли достатньо, щоб нас не було чути, запитав:

-Цікаво, які у вас справи на цьому тижні, що навіть часу на зустріч нема?

-По перше, це вже трішки занадто. А по друге , справ у мене не може бути, чи що? 

-Мені треба вас супроводжувати? Може ще якийсь залицяльник? 
-Вистачить з мене й цього. Ні, ваша присутність не потрібна. Це жіночі справи, вам буде нецікаво.

-І на цьому дякую.

Коли вже всілися в карету, я мала намір мовчати. 
-Як вам граф?- спитав Айрон.

-Милий.

-Милий і все?

Так і все. Але не скажеш про це ось так, тим паче йому.

-Ну вродливий, цікавий, шляхетний.

-А як кандидат в чоловіки?

-Чи не зарано думати над цим?

-І все  таки?

Що йому сказати, що він мені й задарма не дався? Що про одруження навіть не думаю. Граф хороша людина, але зовсім мене не приваблює. Та відповіла зовсім інше:

-Не знаю, час покаже.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 7 8 9 ... 29
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Програне парі, Аріна Спел», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Програне парі, Аріна Спел"