Читати книгу - "Так буває і це нормально , Safaya"

— Я радий, що ми зустрілися, — тихо сказав Данило, коли вони повільно кружляли під звуки музики. Його голос був теплим і щирим. Олена підняла на нього очі, відчуваючи, як всередині неї розливається тепло.

— Я теж, — відповіла вона, посміхаючись. — Знаєш, я ніколи не думала, що цей рік принесе мені стільки змін. Але тепер я вдячна за все, що сталося.

Вони танцювали, ніби весь світ обертався тільки навколо них. Олена більше не думала про минуле, вона насолоджувалася моментом і дивилася в майбутнє з оптимізмом. Вона знала, що перед нею відкриті нові можливості, і була готова їх прийняти.

Після випускного всі зібралися на шкільному подвір’ї, щоб зустріти світанок. Це була традиція — дивитися на новий день, який символізував початок нового етапу в житті кожного з них. Олена стояла поруч з Данилом, обнявши його за руку, і дивилася, як небо поступово змінює свої кольори від темно-синього до золотаво-рожевого.

Вона знала, що цей момент залишиться в її пам’яті назавжди — не тільки як кінець шкільного життя, але і як початок чогось нового і прекрасного. Вони з Данилом планували провести літо разом, мандруючи і вивчаючи світ навколо, перш ніж кожен піде своєю дорогою до університету.

Артем підходив до них, прощаючись із однокласниками. Він зупинився поруч з Оленою і Данилом, трохи нервуючи, але все ж таки знайшов у собі сили привітати їх.

— Олено, Даниле, я хочу побажати вам обом удачі, — сказав Артем з посмішкою. — Мені дуже приємно, що ви знайшли один одного.

— Дякую, Артеме, — відповіла Олена, щиро посміхаючись. — І тобі теж усього найкращого. Я впевнена, що ти знайдеш свій шлях.

Артем кивнув, ще раз попрощався і пішов. Олена відчула, як ще один розділ її життя закрився, і від цього їй стало трохи сумно, але водночас вона відчувала полегшення.

Коли сонце піднялося над горизонтом, заливаючи все навколо яскравим світлом, Олена зрозуміла, що готова до того, що чекає її попереду. Вона вже більше не була тією дівчиною, яка боялася своїх почуттів і шукала любов у тому, хто не міг її дати. Вона стала сильною, незалежною, і знала, що її щастя залежить тільки від неї самої.