Читати книгу - "Магія Часу: Шлях Знання. Книга перша, Vasyl Shyrman"

Будь-кому, хто починає вчення,
доводиться викладатися настільки,
наскільки він здатний,
і межі навчання визначаються
власними можливостями учня.
Саме тому розмови на тему навчання
позбавлені будь-якого сенсу.
Страхи перед знанням — справа проста;
всі ми їм схильні, і тут нічого не поробиш.
Однак хоч би яким страшним не було вчення,
ще страшніше уявити собі людину, яка не має знання.

Карлос Кастанеда, Колесо часу

Коли йдеться про навчання, важливо розуміти один дуже важливий момент. Існує така чудова приказка: "Коли учень готовий, приходить учитель". Це означає, що коли свідомість людини готова до розуміння, знання приходять самі. Готовність до пізнання або здатність – це межі бажання отримати чи освоїти знання. Адже ніхто не може дати більше, ніж людина здатна сприйняти. Тому навчання, учитель або напрямок у навчанні не визначаються самі по собі, а можливостями пізнання самого учня та його безмежною щирою здатністю викладатися, розкриватися.

Ми можемо помітити таку цікаву річ, коли перечитуємо книгу, яку читали давно. Завдяки нашому досвіду чи віку ми сприймаємо її по-новому. Те ж саме відбувається, коли переглядаємо фільм, який дивилися давно.

Розглянемо, як змінюється сприйняття інформації. Інформація, яка раніше мала одне значення, тепер може набувати зовсім іншого сенсу. Коли ми знову проходимо через певні теми, виникає питання: що ж я міг пропустити спочатку? Насправді нічого не пропущено; просто розширюються межі сприйняття. Коли ці межі розширюються, людина здатна охоплювати більшу територію своїм сприйняттям. Тоді те, що раніше було в темряві або невидимим, починає сприйматися по-новому.

Кордони навчання визначаються можливостями учня. Можливості не означають обмеження, а скоріше рівень сприйняття. Людина здатна сприймати лише те, що відповідає її можливостям. Наприклад, дитина п'яти років не може сприймати складні математичні концепції, якщо вона не є генієм. Її світогляд обмежений і це схоже на те, як парадигма людини змінюється з часом. Людина, яка обмежена у своєму сприйнятті, наприклад, релігійна людина, може мати певні табу або обмеження, які є її межами.

Страхи, наприклад, це ще одні межі сприйняття. Хоча деякі психологи або терапевти можуть допомогти людині подолати страхи, ці страхи не зникають зовсім. Вони залишаються частиною життя і завдання полягає у тому, щоб навчитися управляти ними, перетворити їх на союзників, а не боротися з ними. Страх – це природне непорозуміння і він є певною межею. Якщо ви підходите до цих меж, це можна порівняти з митним контролем на шляху до нових знань або зон, які вам незнайомі.

Якщо людина, яка йде до знання, має певні межі світогляду, їх не можна порушувати штучно, бо це буде втручанням у її особистий простір. Людина повинна сама дозріти до знань і бути готовою до їх пізнання. Як було сказано раніше, для того, щоб розпочинати навчання, потрібно бути повністю відкритим і готовим до пізнання, досягнення знань і подолання власних страхів.

Отже, для кожного, хто узявся до навчання, важливо повністю викладатися, оскільки будь-яке знання, яке розширює наші межі, вимагає максимальних зусиль. Це завжди вимагає виходу з зони комфорту, трансформації і змін. Границя навчання визначається можливостями учня і ці можливості визначає сам учень. Щоб починати навчання, потрібно бути повністю пробудженим, без страху і в захопленні перед новим знанням.

Благоговіння і рішучість – ось що дозволяє розширити межі та подолати обмеження. Потрібно мати рішучість до кінця. Ці моменти допомагають створити певні критерії, де той, хто пізнає знання, допускає можливість їх досягнення, не ставлячи жорстких обмежень.

Розмови про навчання часто виявляються беззмістовними. Люди часто запитують: «Що буде на курсі? Як все відбуватиметься?» Насправді якщо пояснити, що буде на курсі, це може бути схоже на те, як розповідати всю суть курсу заздалегідь – дати якісь ілюзорні обіцянки або галюцинації. Я не можу дати те, чого не знаю; я можу лише поділитися тим, що пройшов сам і що мені зрозуміло. Розмови про навчання можуть бути беззмістовними, бо якщо людина не готова, я можу розповісти про будь-які аспекти курсу, але це не змінить її готовність.

Коли до мене приходять люди і говорять, що хочуть записатися на курс, я іноді спеціально лякаю їх. Розповідаю про труднощі, які можуть виникнути: головний біль, зміни в житті, можливі неприємності у стосунках. Я попереджаю, що зміни можуть бути важкими і навіть призвести до розриву стосунків, оскільки людина може почати бачити свого партнера в іншому світлі. Ці «страшилки» мають сенс, бо можуть виявитися правдою або залишитися лише можливими варіантами. Підготовка до труднощів навчання важка і неможлива, адже я не можу передбачити, як саме знання вплине на ваше життя.

Знання і інформація – це не одне й те ж. Інформація стає знанням лише тоді, коли ви її практично застосуєте. Пояснювати, що буде на курсі, немає сенсу, бо це повинно бути внутрішнім станом готовності та відсутністю страху. Важливо мати готовність до можливих перипетій і не бояться непередбачуваних змін.

Страх перед знанням – це звичайна річ. Всі ми підлягаємо страхам, і тут нічого не поробиш. Хоча вчення можуть бути страшними, ще страшніше уявити людину, яка взагалі не має знань. Страхи – це нормальна частина навчання. Проте досвід може допомогти в подоланні страхів, адже існують методи їх опрацювання і перетворення на корисний інструмент, а не на перешкоду.

Я теж маю свої страхи і їх може бути більше, ніж ви думаєте. Але це не стосується кількості страхів, а того, як внутрішнє бажання пізнати і отримати знання визначає вашу готовність до навчання. Хай то самоосвіта, пошук наставника, чи вивчення якихось інших учень або таємниць – важливо мати справжнє бажання отримати ці знання.