Читати книгу - ""Українське будення 22-24", Дмитро Грузінський"

Важче жінці в цьому Світі.
Бути жінкою – ярмо.
Хата, праця, краса, діти…
Й обмаль чоловіків давно.
Ще й за них тепер воюють,
Не у клубах – на війні!
На передовій полюють,
Дуже соромно мені.
Їм нема коли лінитись
І лежати просто так.
Нема права довго злитись,
В них скоріш роки летять.
Й болі коло живота
Мали лиш періодичні,
А тепер це повсякдення,
Доля їхня непроста.
Їм немає часу нити,
Бо в них кожен день війна!
* * *
Чи відновиться майбутнє,
Звичайнісіньке життя?
Повернутись й все забути,
Народить собі маля…

15:50–16:30       07.05.2024