Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Таємниця «Вогняного Ока» 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця «Вогняного Ока»"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниця «Вогняного Ока»" автора Роберт Артур. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 28
Перейти на сторінку:
до контори.

Але, не добігши кілька кроків до вагончика, Юпітер різко зупинився. Так різко, що решта дітей наштовхнулись на нього, і всі четверо впали на землю. Роздивившись, вони зрозуміли, чому Юпітер зупинився. З тринадцяти бюстів, які стояли вранці на столі, залишилося тільки п'ять. Вашінгтон, Франклін, Лінкольн, Френсіс Бекон і Теодор Рузвельт.

Бюста Августа Дужого між ними не було.

З'ЯВЛЯЄТЬСЯ МІЧЕНИЙ

Хлопці швидко стали на ноги і втупились у п'ять бюстів, які лишилися. Над ними на стіні вагончика біліла написана від руки об'ява:

ОРИГІНАЛЬНІ ПРИКРАСИ ДЛЯ САДУ.

ЛИШЕ ЗА П'ЯТЬ ДОЛАРІВ.

Кілька хвилин панувало мовчання, повне розчарувань. Нарешті Юпітер глибоко вдихнув, набрався духу і звернувся до тітоньки, котра сиділа в конторі за столом:

— Тітонько Матильдо, а де решта бюстів?

— Як це де? — Матильда Джонс визирнула на подвір'я. — Я їх продала. Сьогодні субота, а по суботах зранку завше багато покупців, які шукають чогось незвичайного. Та ти ж і сам, Юпітере, добре це знаєш.

Юпітер мовчки кивнув. Склад дядечка Джонса славився тим, що на ньому можна було придбати найнеймовірніші речі, і це приваблювало до нього покупців з усієї околиці.

Тим часом Матильда Джонс говорила далі:

— Я знала, що не багато знайдеться таких, хто захоче поставити старі скульптури в сучасній оселі. Але на підставці в саду вони матимуть досить романтичний вигляд. Ця ідея допомогла. Я продала вісім бюстів — по п'ять доларів за кожен. На них ми вже дещо заробили, отже, Титус вчинив розумно, придбавши їх.

— Ви, звісно, — почав Юпітер без особливої надії, — не записали імена та адрес покупців?

— Святий Боже, та навіщо ж мені це робити? Гони грошенята, бери бюст і йди собі з ним під чотири вітри.

— А, може, ви запам'ятали когось з покупців? Скажімо, того, що придбав бюст Августа Дужого?

— Та чому це тебе цікавлять старі бюсти? — місіс Джонс була збита з пантелику. — Двох бовванів придбав пан, що приїхав чорним автофургоном, гадаю, він мешкає у Північному Голлівуді. Ще двох купила жінка з червоним автомобілем, вона проживає в Малібу. Про решту чотири я не знаю нічого, не запам'ятала покупців, адже була дуже заклопотана.

— Гаразд, — зітхнув Юпітер, — мабуть, це все, що можна було вияснити. Ходімо, хлопці, треба порадитися.

Хлопці почимчикували до майстерні. У Гуса очі ставали все кругліші, коли він бачив, як хитромудро Юпітер знаходить отвір Тунелю II і яка дивовижна гофрована труба веде у штаб.

Там Гусу показали і тісну лабораторію, і темну комірчину для проявлення фотоплівок, І перископ-всевидець, якого Юпітер змайстрував для того, щоб зі схованого від чужих очей автофургона непомітно спостерігати за всім, що відбувається на подвір'ї. Аж після цього хлопці влаштувалися в кабінеті.

— Підведемо підсумки, — почав Піт. — Якщо скарб, який належить Гусу, був захований у голові Августа, то він пропав. Голова спокійнісінько стоїть собі в якомусь садку, але щоб її знайти, спочатку треба віднайти той сад. Позаяк садів у нашій околиці більше ста тисяч, ми це завдання виконаємо ще до того, як нам виповниться дев'яносто років.

— Ти дуже дотепний, — Гус щосили намагався приховати свій відчай. — Але ж як ви могли знати, що бюсти, які придбав містер Джонс, такі цінні. Певно, дідусь Гораціо саме це мав на увазі, коли писав, що час має велике значення Він потерпав, що коли я згаю час, бюсти можуть зникнути. Так воно і трапилось.

— Так, може, бюсти і зникли, — після тривалих роздумів сказав Юпітер, — але я ще не визнав поразки. Ми ж таки детективи і мусимо продовжувати розслідування.

— Що ж ми можемо зробити? — запитав Боб.

— Ще не знаю, — зітхнув Юпітер, — саме це зараз обмірковую.

— Я знаю! — вигукнув Боб. — Треба провести операцію «Ланцюг привидів»!

— «Ланцюг привидів»? — приголомшено перепитав Гус. — Невже ви хочете звернутися по допомогу у потойбічний світ?

— Не зовсім так, — посміхнувся Боб, — але засіб майже магічний. От скажи мені, хто завжди знає про все, що діється навколо? Наприклад, з'явилась нова людина, купили нового автомобіля, трапилося щось незвичайне?

— Хто? — замислився Гус, — їй-богу, не знаю.

— Та хто ж, як не діти, — сам і відповів Боб, — ніхто на них, зазвичай, не звертає уваги, а від їхніх очей ніщо не заховається. Коли хтось завів пса чи кота, або впав з драбини, або ще щось трапилося, хоч одна сусідська дитина, безсумнівно, це бачила.

— Тому залишається вирішити тільки одну проблему, — продовжував Боб, — зв'язатися з якомога більшою кількістю дітей з усього міста, щоб розпитати їх. Діти охоче нам допоможуть, адже вони дуже люблять різні таємниці.

— Як же можна зв'язатися з такою кількістю дітей — запитав Гус. — Це ж необхідно, щоб пошуками зайнялися діти з усіх районів вашого міста.

— Саме для цього потрібний «Ланцюг привидів», — з переможним виглядом сказав Піт. — Вигадав його Юп, і це справді блискуче відкриття. Розумієш, у кожного з нас є друзі, які один одного не знають. І в кожного з них є друзі, яких не знаємо ми, і за такою схемою. Коли треба щось розповісти, кожен телефонує своїм п'ятьом друзям і розповідає, що ми шукаємо. Цього разу ми попросимо, щоб той, хто знає щось про гіпсовий бюст, придбаний нещодавно як прикраса для саду, передзвонив нам. Якщо ніхто з них нічого не знає про бюсти, то кожен телефонує ще п'ятьом друзям і повторює це запитання. Кожен з тих телефонує ще п'ятьом… Усе це блискавкою розлітається по всьому місту. За годину гіпсові бюсти, які стоять у саду, розшукуватиме величезна кількість дітей. До того ж не обов'язково, щоб вони бачили ці бюсти. Можливо, вони просто чули, як дорослі говорили, що хтось із сусідів придбав гіпсовий бюст. Ми будемо мати тисячу добровільних помічників.

— Оце чудово! — вигукнув Гус. — Якщо кожен з вас зателефонує п'ятьом друзям, це вже п'ятнадцятеро, а як кожен з них — це вже сімдесят, а потім триста з гаком, потім — кілька тисяч, — він аж свиснув. — Це приголомшливо!

— Усіх цих помічників ми називаємо умовно «привиди», — пояснив Боб. — Це кодова назва, щоб, коли хтось нас підслухає, не міг второпати, про що ми розмовляємо.

— Сьогодні субота, — нагадав Юпітер, — багатьох дітей зараз немає вдома. Телефонувати треба після вечері, тобто мусимо кілька годин почекати.

— Юпітере! — мов грім з ясного неба зарокотав голос тітоньки Матильди. — Юпітере, шибайголово, де ти?

Юпітер вхопив мікрофона, котрий лежав на столі. Мікрофон з'єднувався з динаміком у конторі тітоньки. Такий спосіб спілкування

1 ... 7 8 9 ... 28
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця «Вогняного Ока»», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця «Вогняного Ока»"