Книги Українською Мовою » 💛 Бойова фантастика » Яничари, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Яничари, Кулик Степан"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Яничари" автора Кулик Степан. Жанр книги: 💛 Бойова фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 140
Перейти на сторінку:

— Які будуть розпорядження, пане інспекторе? — нагадав про свою присутність поліцейський.

— А ви сідайте до столу… — остаточно увійшовши в роль Климук. — Оскільки виклик був помилковим, вам належиться вечеря за рахунок закладу. Як компенсація. Я вірно міркую?

Охочих заперечити не знайшлося. Тільки промениста усмішка на обличчі бармена трохи зблякла.

— Дякую всім за вечерю і чудовий вечір, — Климук злегка смикнув підборіддям, що мало означати прощальний кивок, і ступив до виходу.

— Пане інспектор…

— Дозвольте звернутись.

Тихий дівочий голосок, що пролунав одночасно з командним риком сержанта, Весту вдалося почути тільки завдяки тому, що Теса зовсім несподівано і так само непомітно виявилася поряд. Климук відчув, як у долоню йому тицьнули складену серветку, а дівчина, опустивши погляд, поспішно відступила.

«Цікаво… Мені вже призначають побачення? Точніше, пану інспектору. Гаразд, розберемося. Але це все потім... Ситуація надто затягується і може вийти з-під контролю».

— Так, сержанте?

— А ви не могли б якось самі до нас заглянути на базу?

— Не зрозумів тебе?

— Перепрошую, — майстер-сержант виструнчився. — Я помітив у вас незвичайний бойовий стиль… цікавий. Не завадило б перейняти пару прийомів.

«Вже починається. Тож скорочуйся, хлопче, скорочуйся!»

— Ось ти про що… Ну, що ж. Можливо… Але навряд. Не бачу сенсу.

— Але…

— Відставити. Скажи, тобі часто доводилося сходитися з ворогом врукопашну?

— Жодного разу, — відповів десантник. — Лише вогневий контакт.

— Тоді, ти мене зрозумів… — Вест уже був поряд і поплескав сержанта по передпліччю.

«Зрозумів… — очі десантника посуворіли, а думки були виразні й жорсткі, як промінь цілевказівника. — Ваші прийоми не для імперців… а щоб в'язати своїх. Коли бійці зброю здадуть».

Климук навіть спіткнувся на рівній підлозі.

«Нічого собі образи та порівняння в голові бравих служак. На перший погляд і не скажеш, що під цим броньованим чолом такі пристрасті живуть. А трохи розворушив, і от яка експресія поперла. Запам'ятай, лейтенанте»

1 ... 80 81 82 ... 140
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Яничари, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Яничари, Кулик Степан"