Читати книгу - "Я обираю бути твоєю, Ольга Островська"

Рок крокує мовчки, але я чомусь відчуваю, що він не на жарт роздратований. Щось трапилося? Може не хоче залишатися в столиці замість Аріда? Чи я щось не так зробила? Чи подумала? Мало що він там вичитав у моїй голові. Але ж раніше спокійно майже на все реагував. Принаймні зовні.

Але спитати я нічого не встигаю, бо тільки-но за нами зачиняються двері наших покоїв, як я опиняюся притиснута до чоловічого тіла, а на мої губи накидаються з жадібним, власницьким поцілунком.

Ще жодного разу Рок не цілував мене так. Не стримуючись. Поглинаючи. Стверджуючи права. Кожен дотик як чистий секс. Тваринний. Злий навіть. Моє тіло здається йому без бою, руки обіймають за шию, притягуючи ближче, зариваючись у коротке темне волосся. Губи розмикаються, дозволяючи брати мій рот язиком, губами, пестити, гладити, цілувати, як йому хочеться, як мені до шаленства солодко.

З гарчанням чоловік підхоплює мене під сідниці, і я відразу слухняно обхоплюю його ногами, навіть через купу своїх спідниць і його одяг відчуваючи, як сильно він мене хоче. І це ще більше заводить, зводить з розуму. Ця жага, це його бажання. Я дійсно цієї миті відчуваю себе єдиною і безцінною в його руках. Жаданою та потрібною.

І усвідомлюю, наскільки потрібний мені він сам. Як сильно я бажаю бути для нього чимось більшим, ніж просто пов'язана, бути для нього коханою. Бо він для мене, здається, вже... І мої поцілунки не менш жадібні. Це мої руки здирають з нього одяг, щоб дістатися до такого жаданого чоловічого тіла.

Крізь серпанок чуттєвого туману я ледве помічаю, як ми йдемо до спальні. Усвідомлюю, що вже там, лише коли розхристаний моїми стараннями Рок ставить мене на ноги й просто розриває сукню на мені до пояса. Легко, як паперову. Оголюючи груди, щоб тут же зануритися в них обличчям, обхоплюючи та зводячи їх докупи долонями, обводячи великими пальцями напружені соски і ловлячи їх тут же по черзі ротом.

– Запам'ятай, Міє. Ти моя! Ти погодилася бути моєю! Добровільно! − гарчить, підіймаючи різко голову. І далеко не одразу до мене доходить сенс почутого.

Мої пальці в його волоссі завмирають, а Рок дивиться в мої очі, заглядає в душу. Так вимогливо. Жорстко. Немов хоче побачити там… що? Підтвердження моєї згоди? Що я вибрала саме його добровільно? Невже не відчуває? Чи щось у моїх думках змусило його думати, що я не хотіла бути з ним?

− Я твоя, мій Року, − підтверджую хрипко. − Я хочу бути твоєю, і нічиєю більше.

У чорних очах спалахує хижа втіха. Відверте вдоволення. Отже, я все-таки сказала те, що йому було потрібно. Про це варто подумати, згодом. Зараз же… Я хочу показати моєму хижакові, як сильно я його бажаю. Зробити свій крок назустріч.

Мої руки обгладжують широченні плечі, забираються під комір, пестять гарячу смагляву шкіру. Опускаються нижче. Торкатися до нього, знати, що цей приголомшливий, привабливий і красивий, як гріх, чоловік тільки мій, справжній кайф. Відчувати його силу, його бажання, то вже є моя потреба. І зараз я буквально купаюсь у цих відчуттях.

Від насолоди навіть затримую подих, прикушуючи губу. А потім тягнуся до нього, встаю на носочки, щоб вкрити поцілунками його шию, жорстку лінію підборіддя, спробувати на смак шкіру, вдихнути на повні груди його п’янкий запах. Рок завмирає, важко дихаючи, притримуючи мене за талію, дозволяючи нарешті досліджувати його тіло, абсолютно досконале, як на мій смак.

 І куди тільки поділася моя вчорашня сором'язливість? Як муркітлива кішка, я труся об нього, цілую чорні лінії татуювання на грудях, стягуючи з плечей сорочку, щоб отримати більше доступу до оголеного тіла. Опускаюся з поцілунками все нижче, милуючись напруженими м'язами живота.

Мліючи від того, як він стогне з тихим гарчанням, я здіймаю очі, щоб зловити його затуманений погляд. Там чорна безодня. Очі Рока палають таким голодом і одночасно захопленням, що в мене пальці на ногах підгинаються і перехоплює подих.

Під цим пронизливим поглядом я опускаюсь на коліна, із задоволенням помічаючи, як ще більше розширюються його зіниці, чуючи здивований чоловічий видих. І тягнусь до ґудзиків його штанів.

Я ніколи раніше ні для кого не робила цього. А зараз хочеться. Хочу його всього.

Стягнувши штани, запускаю пальці під резинку чорних боксерів, цілком собі земних на вигляд, і обхоплюю пульсуючий збудженням член, вивільняючи його з-під білизни. Проводжу по всій довжині, вивчаючи, насолоджуючись тим, як відчувається під ніжною оксамитовою шкірою кам'яна твердість. Кайфуючи від того, як здригається велике чоловіче тіло, і мимоволі штовхаються мені назустріч його стегна.

М-м-м. Виявляється, у чоловікові може подобається навіть його прутень. Мені ось у Рока подобається. Дуже.

Облизнувши губи, схиляюся ближче, обводжу язиком гарячу голівку. Нагородою мені стає тихий стогін, сповнений насолоди. Він же додає мені й сміливості. Вбираю в рота більше, поглиблюючи ласку, допомагаючи собі рукою. Тієї ж миті в моєму волоссі опиняються долоні Рока, ніжно стискаючи, спрямовуючи. І це чомусь збуджує мене ще більше. З гортанним стогоном я починаю рухати головою, насаджуючись, намагаючись прийняти якомога більше, пестячи напружену плоть язиком, відчуваючи, що й сама вже збуджена до краю. Навіть не думала, що мені так сподобається це робити.

Якоїсь миті чоловік повністю перехоплює контроль, приймаючись штовхатися мені в рота, а потім різко відсуває, сіпаючи на ноги.

− Іди сюди, − наказує хрипко, перш ніж впитися в мої губи новим поцілунком, здираючи з мене рештки сукні. Тріск порваних трусиків, мене вже зовсім не дивує.

Його долоні майже грубо зминають мої сідниці, підхоплюючи знову. Мить, і мене саджають на комод біля стіни. Раптово з'ясовується, що той має дуже правильну висоту для того, щоб Рок міг взяти мене ось так, віч-на-віч.

Чоловік розсовує мої ноги, вклинившись між ними. Проводить пальцями по ніжному єству, зачіпаючи збуджений клітор, розмазуючи вологу. І знаходить твердою голівкою вхід.