Читати книгу - "Колишній, Ульяна Соболева"

Через кілька тижнів Асланов виписався з лікарні. Він отримав підвищення, як і обіцяв йому Корецький. Після важкого поранення пішов у відставку і відкрив власне охоронне агентство. Його головним помічником став Кирило. Завдяки флешці, яку Асланов встиг скопіювати, заарештували Ваху, Генку Одноокого і Славіка Тимофєєва. Усі отримали тривалі терміни. Фірму «Телеком» закрили. Справа покійного Коршунова так і повисла нерозкритою. Усі документи з квартири Корецького таємничим чином зникли, а свідчень, які дав Андрій, було недостатньо.

У березні Андрій і Вероніка одружилися, а в серпні у них народився син. Його назвали...Володимиром. Іноді, усією сім'єю, вони їздили на цвинтар і ставили незмінний букет троянд на розкішній могилі Коршунова Володимира Олександровича. Дівчатка плели вінки з кульбаб і прикрашали ними сріблясту огорожу. Коршунов знайшов свою сім'ю. Після смерті. Він так само отримав довгоочікуваний спокій і прощення свого сина.

Папери про спорідненість із Володимиром Андрій знищив. Через пару місяців до них зателефонував адвокат покійного і попросив про допомогу. Він питав у Андрія, як у наближеної особи, чи не міг би той допомогти йому в пошуках сина пана Джонсона і чи відомо Андрію про його місцезнаходження. Адвокат побоювався, що після закінчення строку, визначеного законом для пошуку близьких родичів, доведеться виконати другий пункт заповіту. В якому говорилося, якщо рідний син Джонсона не буде знайдений, то статок Володимира потрібно пожертвувати дитбудинкам і притулкам для бездомних тварин.

Через рік довелося-таки виконати другий пункт, син Володимира так і не був знайдений. Анастасії Петрівні зробили операцію на ноги. Після успішних процедур фізіотерапії вона поїхала допомагати Варі, там і залишилася. Уже дуже полюбилося їй село, куди тепер щороку Вероніка й Андрій возили дітей улітку. Ніка влаштувалася на роботу перекладачем у відому компанію з продажу стільникових апаратів і через півроку стала головним заступником директора.

Кінець