Читати книгу - "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дівчина швидко закінчила і так само безшумно, як увійшла, зникла. А наступної миті прислуга вносила вже тацю з вечерею, і накривала стіл. Усі атрибути, як і належить: свічки, вино, легкі закуски. Все, що належить для романтичного проведення часу.
Тільки мене це ні краплі не хвилювало, мабуть я надто цинік, щоб перейматися такими речами. Байдуже оглядала стіл, відзначивши лише гарний посуд та келихи з незвичайними різьбленими ніжками.
Слуги ще не встигли закінчити, як двері відчинилися, і зайшов Дракон. Тут же всіх, немов легким протягом здуло.
Який нетерплячий навіть не дав закінчити людям справу. Уявила собі, що він весь цей час під дверима тупцював, мучившись в очікуванні. Було б кумедно, тільки він не з таких, хто чекатиме, цей пре напролом, як танк.
– Прошу, – запросив його високість до столу, на правах господаря.
Коли я сіла, налив вино і подав мені келих. Беручи частування, звернула увагу на кисті його рук. Такі чоловічі зі здутими венами та довгими пальцями, у грудях солодко занило. Нада ж такого, мені досить глянути на його руки, щоб запалилося хвилювання в крові.
«Не треба того спокушати, хто сам спокуситься радий, – прикрила очі, вдихаючи аромат вина. – Я дуже зіпсована жінка! Не випила ще й грама, а голова вже паморочиться, як у п'яної.
Але який гарний, мерзотник! Як тут не втратити голову!
- З вами все в порядку? - спитав принц, я навіть здригнулася від несподіванки.
- Так! – поспішно відповіла і відпила ковток, щоб приховати збентеження.
"Ти навіть не уявляєш, наскільки зі мною все не в порядку" - подумала, підглядаючи на його високість з-під вій.Хоча цей напевно знає. Погляд у нього такий багатообіцяючий. Напруженням просто просочене повітря. Ще трохи і, здається, іскри полетять.
– Ви хотіли зі мною поговорити? - перервала тишу, що запанувала, щоб якось розрядити обстановку.
- Так, - підтвердив принц і заходився доглядати за мною, поклав мені на тарілочку пристойний шматок м'яса в соусі і запечені овочі.
- Влаштуєте допит? - продовжила, уважно спостерігаючи за діями принца.
- Я б не хотів, щоб наша розмова відбулася у формі допиту, - не погодився він, наповнивши свою тарілку і доливаючи вино в мій келих.
- Мені б також цього не хотілося, - швидко підхопила я. – Пропоную розмову у вигляді запитань. Якщо ви мене про щось питаєте, у відповідь я можу запитати вас.
- Іде! - охоче погодився його високість, усміхнувшись, і продовжив: - Я хотів би прояснити ситуацію з приводу сьогоднішнього нападу. Принцеса Шабрані встигла мені розповісти загалом.
- Як вона почувається? - перервала його з занепокоєнням.
– Це перше питання? - зловив Дракон мене на слові.
Адже шахрай. Але мене лише потішила його витівка, тому кивнула ствердно.
- З принцесою все гаразд, - відповів Асгард і в свою чергу запитав: - Звір, що напав на вас із Шабрані той же, що налякав кілька днів тому?
- Можливо! Принаймні, дуже схожий, – відповіла ухильно і продовжила, трохи йорзаючи на подушці. – Тепер моє запитання?
Принц кивнув головою.
- Той дракон, - почала я, намагаючись правильно підібрати слова. – Що я бачила – це і є ваша бойова магія?
Говорити про напади зовсім не хотілося.Треба відвести принца з цієї слизької для мене теми, поки не придумала, як вивернутись із цієї смертельної пастки. Я так довго і старанно намагалася переконати його високість, що я дочка лікаря. Стверджувати протилежне тепер було неможливо. Треба вигадати інший вихід, тільки який - поки не придумала.
- Дракон - це моя сутність, - сказав його високість, продовжуючи розмову. - Я бачив, що не встигаю добігти. Аскед міг загинути або зазнати серйозних поранень, тому довелося випустити Дракона.
- Але що тоді являє собою ваша бойова магія? – не вгамувалася я, мало зрозумівши, що мав на увазі принц.
- Це наступне питання, - нагадав той, салютуючи мені келихом і трохи подумавши, видав: - Кішка не збиралася вас вбивати?
- Так, - погодилася з ним і, опустивши погляд, щоб не видати своєї тривоги, додала: - Вона точно прийшла за принцесою.
- Відчуття, що напади відбуваються хаотично, - сказав задумливо Дракон. – Але у них точно чіткий план.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп», після закриття браузера.