Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп"

732
0
19.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець" автора Аманді Хоуп. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 95
Перейти на сторінку:
Глава 82

Дівчина швидко закінчила і так само безшумно, як увійшла, зникла. А наступної миті прислуга вносила вже тацю з вечерею, і накривала стіл. Усі атрибути, як і належить: свічки, вино, легкі закуски. Все, що належить для романтичного проведення часу.

Тільки мене це ні краплі не хвилювало, мабуть я надто цинік, щоб перейматися такими речами. Байдуже оглядала стіл, відзначивши лише гарний посуд та келихи з незвичайними різьбленими ніжками.

Слуги ще не встигли закінчити, як двері відчинилися, і зайшов Дракон. Тут же всіх, немов легким протягом здуло.

Який нетерплячий навіть не дав закінчити людям справу. Уявила собі, що він весь цей час під дверима тупцював, мучившись в очікуванні. Було б кумедно, тільки він не з таких, хто чекатиме, цей пре напролом, як танк.

– Прошу, – запросив його високість до столу, на правах господаря.

Коли я сіла, налив вино і подав мені келих. Беручи частування, звернула увагу на кисті його рук. Такі чоловічі зі здутими венами та довгими пальцями, у грудях солодко занило. Нада ж такого, мені досить глянути на його руки, щоб запалилося хвилювання в крові.

«Не треба того спокушати, хто сам спокуситься радий, – прикрила очі, вдихаючи аромат вина. – Я дуже зіпсована жінка! Не випила ще й грама, а голова вже паморочиться, як у п'яної.

Але який гарний, мерзотник! Як тут не втратити голову!

- З вами все в порядку? - спитав принц, я навіть здригнулася від несподіванки.

- Так! – поспішно відповіла і відпила ковток, щоб приховати збентеження.

"Ти навіть не уявляєш, наскільки зі мною все не в порядку" - подумала, підглядаючи на його високість з-під вій.Хоча цей напевно знає. Погляд у нього такий багатообіцяючий. Напруженням просто просочене повітря. Ще трохи і, здається, іскри полетять.

– Ви хотіли зі мною поговорити? - перервала тишу, що запанувала, щоб якось розрядити обстановку.

- Так, - підтвердив принц і заходився доглядати за мною, поклав мені на тарілочку пристойний шматок м'яса в соусі і запечені овочі.

- Влаштуєте допит? - продовжила, уважно спостерігаючи за діями принца.

- Я б не хотів, щоб наша розмова відбулася у формі допиту, - не погодився він, наповнивши свою тарілку і доливаючи вино в мій келих.

- Мені б також цього не хотілося, - швидко підхопила я. – Пропоную розмову у вигляді запитань. Якщо ви мене про щось питаєте, у відповідь я можу запитати вас.

- Іде! - охоче погодився його високість, усміхнувшись, і продовжив: - Я хотів би прояснити ситуацію з приводу сьогоднішнього нападу. Принцеса Шабрані встигла мені розповісти загалом.

- Як вона почувається? - перервала його з занепокоєнням.

– Це перше питання? - зловив Дракон мене на слові.

Адже шахрай. Але мене лише потішила його витівка, тому кивнула ствердно.

- З принцесою все гаразд, - відповів Асгард і в свою чергу запитав: - Звір, що напав на вас із Шабрані той же, що налякав кілька днів тому?

- Можливо! Принаймні, дуже схожий, – відповіла ухильно і продовжила, трохи йорзаючи на подушці. – Тепер моє запитання?

Принц кивнув головою.

- Той дракон, - почала я, намагаючись правильно підібрати слова. – Що я бачила – це і є ваша бойова магія?

Говорити про напади зовсім не хотілося.Треба відвести принца з цієї слизької для мене теми, поки не придумала, як вивернутись із цієї смертельної пастки. Я так довго і старанно намагалася переконати його високість, що я дочка лікаря. Стверджувати протилежне тепер було неможливо. Треба вигадати інший вихід, тільки який - поки не придумала.

- Дракон - це моя сутність, - сказав його високість, продовжуючи розмову. - Я бачив, що не встигаю добігти. Аскед міг загинути або зазнати серйозних поранень, тому довелося випустити Дракона.

- Але що тоді являє собою ваша бойова магія? – не вгамувалася я, мало зрозумівши, що мав на увазі принц.

- Це наступне питання, - нагадав той, салютуючи мені келихом і трохи подумавши, видав: - Кішка не збиралася вас вбивати?

- Так, - погодилася з ним і, опустивши погляд, щоб не видати своєї тривоги, додала: - Вона точно прийшла за принцесою.

- Відчуття, що напади відбуваються хаотично, - сказав задумливо Дракон. – Але у них точно чіткий план.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 82 83 84 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп"