Читати книгу - "Дар для Яри, Марина Орєхова"

Дама пентаклей (саме так я побачила її в той момент) - діловито сіла в крісло, закинувши одну ногу на іншу. На вигляд вона була трохи старша за мене, трохи повнява, з короткою стрижкою і химерним яскравим манікюром.

- Розкажіть про свою проблему, - як завжди, без зайвих передмов почала я.

- Може, ви мені розповісте? Я ось не розумію, чим ВИ можете мені бути корисною, - впевнено заявила вона і подивилася на мене із викликом.

- Я не ясновидиця. Таро працюють по-іншому. Чим конкретніше ви поставите питання, тим точнішою буде відповідь, - стомлено пояснила я, в черговий раз почувши подібну репліку і зрозумівши, що переді мною людина, яка абсолютно не розуміє, що таке карти Таро і сподівається на диво передбачення.

- Еммм ... Ну гаразд. Подивіться, хто вчинив крадіжку. Так досить конкретно?

Мені не сподобався її тон, але розпинатися та пояснювати сакральну суть системи Таро не було настрою. Яке питання - така й відповідь ... Невже вона думає, що на картах буде написано ім'я та прізвище злодія? Я вже встигла пошкодувати, що взагалі прийняла її. Все-таки питання справді специфічне. Їй і Влад навряд чи був би корисним. Краще б детектива найняла чи що… Але задкувати було вже якось дивно – рівно що визнати свою безпорадність. Я відкинула всі мерзенні думки й вирішила спробувати. Що буде, те й буде. В крайньому разі, поверну їй гроші за сеанс.

Відкривши ящик столу з картами, я приречено потяглася за своєю улюбленицею серед «побутових» колод і стала імпровізувати, не сподіваючись особливо на результат. Побутовими я називаю ті колоди, картинки на яких показують різні життєві ситуації та часто лише перегукуються із класичними значеннями. Зате вони викликають безліч асоціацій у мозку і непогано працюють із такими «безнадійними» питаннями, як цей. Спочатку я вирішила зрозуміти, наскільки масштабна була крадіжка і як вона сталася.

Абсолютно розслаблена та спокійна, я витягла три карти. Вісімка пентаклей, Король пентаклей, Четвірка жезлів по черзі лягли на стіл… Пентаклі одразу натякнули на матеріальну цінність і чималу. Я подумки почала перебирати в голові відомі поєднання карт, але раптом картинка сама склалася в потрібні слова, як пазл. Щось подібне я відчувала у Феєрії, коли допомагала Ніневії. Я ніби прозріла. Я просто стала говорити те, що спало на думку.

- У вас украли щось цінне. Те, що ви зазвичай зберігаєте в сейфі, - почала я, дивлячись на Короля, який перераховує монети у відкритому сейфі. Потім мені впали в око численні прикраси на дівчині, що йде в тату-салон на Вісімці. – Це прикраси. Сережки… Або каблучка. І сталося зникнення в будинку, у звичній обставі.

Жінка помінялася в обличчі й вже без жодного сарказму коментувала мої слова.

- Ну, ви маєте рацію. Украли каблучку з діамантами. Дуже дорогу. Я зберігаю прикраси в сейфі - теж вірно. Але ви помилились. Пропала вона не вдома.

- Добре. Я подивлюся обставини крадіжки та хто злодій, – спокійно відповіла я, не без задоволення спостерігаючи за змінами на обличчі клієнтки.

Я дістала ще три карти з колоди. Знову Четвірка жезлів. Карти явно дають зрозуміти, що це сталося вдома або десь біля нього. Дама пентаклей і Трійка кубків вказували на обставини того, що сталося.

- У вас було свято по Трійці кубків. Ви відпочивали із подругами.

- Так… Але не вдома. Я справді була на святі з друзями. Чесно зізнатися, я того дня трохи перебрала з алкоголем. Пропажу виявила вже вранці. Я точно впевнена, що це хтось із моїх знайомих на тій вечірці, але людей було дуже багато, - почала сумбурно пояснювати вона, вже з явною зацікавленістю і без будь-якої іронії. Тепер вона чіплялася за кожне моє слово та погляд.

- Карти явно вказують на будинок, - задумливо сказала я, водячи нігтем по Четвірці жезлів, де у вікні з боку вулиці зображено сім'ю. Чогось у пазлі явно не вистачало. Мені потрібен був ще один елемент, і я, як зачарована, дістала з колоди ще одну карту. То була Колісниця. На ній був зображений рок-співак, що махає фанаткам, стоячи на капоті кабріолету.

– Машина… – пробубнила я. - Так, це якось пов'язане з машиною. А по Четвірці жезлів обручка весь час була поряд, біля вашого будинку. Вона ніби спостерігала за вами.

Жінка почервоніла і часто задихала.

- Одну хвилиночку... Я щось перевірю... - випалила вона і зірвалася з місця, вибігши з кабінету.

Через п'ять хвилин вона увірвалася до мене вся збуджена з блискучою усмішкою і з не менш блискучою каблучкою в руках.

- Воно було у ніші між задніми сидіннями! Я сама його зняла! Я згадала! – захоплено почала розповідати вона. - Каблучка давила мені, і я зняла її. Так і лишила. Водій не бачив, як я це зробила. А вранці я зовсім забула про це і вирішила, що каблучку вкрали на вечірці. Ярославо, ви… просто диво! Справжня провидиця! Дякую вам за допомогу. Рекомендуватиму вас усім моїм знайомим. А в мене їх не мало, - підморгнула вона, високо піднявши витончену брову.

- Ну що ви... Була рада допомогти, - щиро відповіла я, трохи зніяковівши.

Я й сама не очікувала на такий результат. Я, звичайно, була впевнена у своїх здібностях читати карти та людей, але тут мої психологічні навички ніяк не могли допомогти. І знання карт Таро допомогло лише частково… Мої слова більшою мірою спиралися на інтуїцію, якесь чуття…

Жінка задоволена пішла, а я задоволена залишилася у своєму офісі.
***********************************************
Якщо ви цікавитесь темою Таро, то вам сподобається мій запис у блозі сьогодні :) Я проілюструвала розклад, який зробила Ярослава своїй клієнтці за допомоги справжніх карт Таро. Запрошую подивитись! Усім тихого вечора!