Читати книгу - "Спалена корона, Ярослава Денін "

-Давайте кімнату окремо від них, і мені, і їм так буде простіше. - Сказала я і готова присягнутися, Кара зовсім не проти мого рішення.

-Як скажете, сьогодні ще побудете в кімнаті Вільяма, але сподіваюся на вечір кімнату підготують до вашого приходу. Ах та, ще, сьогодні від уроків ви вільні, а вже завтра виходите на пари. Усього хорошого та ... щасти! - Сказав ректор насамкінець усміхнувшись і уткнувся в папери.

  Після розмови з ректором у мене з'явилося звичне почуття страху. Страху невідомості. Коли я стояла біля порталу, я й не подумала, що це нове місце, нові люди, нові правила. Єдине, що залишається звичним – це Кара, Вільям та його Его. Що буде з моєю силою? Чи впораюся я з нею? Судячи з того, що сталося зі мною минулого разу, коли вона виявилася, не складно зрозуміти що це і справді не проста здатність. Поки я сховалась у своїх думках, ми встигли дійти до дверей кімнати Вільяма. Хлопець відчинив двері залізним ключем і ми увійшли всередину. Я сіла на один край ліжка, Вільям на другий, нервова Кара ходила з боку на бік.

-Я все одно не впевнена, що Аїді тут допоможуть … – намотуючи кола по кімнаті говорила дівчина. - Розумієш, з твоєю силою треба бути дуже обережною, це не прикол і не іграшка. Це серйозна річ, здатність, стихія! Тобі ж сто відсотків дідусь або Вільям розповіли про те, що ти ОСТАННІЙ ЗБЕРІГАЧ ВОГНЮ. Якщо тебе раптом не стане, помре все, що пов'язано з вогнем та теплом.

-Заспокойся Кара, вона і без того нервує. У цій академії пробитися у найкращі учні складно, тому просто будь у потоці і навчися хоча б контролювати стихію. Це головне що ти маєш знати та вміти. - Продовжив нервову лекцію на мою стихію Вільям.

-Мені здається ви нервуєте в рази сильніше, ніж я. Спокійніше, я впораюся. Я розумію, що це буде складно, може навіть дуже, але немає такої ситуації, з якої я б не знайшла виходу. - Відповіла на їхній діалог я.

  Друзі начебто перестали сперечатися і перейшли на важливіші теми.

-А Знаєте що? - почала говорити Кара. - Пропоную нам з Вільямом навчити Аїду азам магії вогню.

-Але як? Як я зрозуміла, ви самі ще вчитеся. - Не зрозуміла я.

-Гей, гей! Тихо! Я випускниця, а тут я як твій хранитель, - після мого погляду, що не розуміє, дівчина продовжила, - моє головне завдання захищати тебе і навчати всьому що знаю сама. Я сюди прилетіла не як учениця академії, а щось на кшталт вчителя. Вільям на останньому обов'язковому курсі, тому він теж багато знає.

-Що означає останній обов'язковий? - перепитала я.

-Ох, підемо, - сказала Кара і відчинила двері, - дорогою все пояснимо.

  З кожним кроком доки ми віддалялися від академії я починала сумніватися, що взагалі варто туди йти. Я думала, що тренування проходитиме в стінах академії, а зараз ми вже заходили в якийсь занадто темний ліс. Високі напівголі дерева, що закривають гілками та малою кількістю листя все світло, колюча по коліно трава, запах вогкості та почуття страху – єдине, що оточувало мене в цей момент. Було почуття, що дерева прямують прямо в небо. На диво, у лісі було в кілька разів темніше, ніж біля академії. З кожною хвилиною, ми заходили все глибше та глибше у чащу лісу.

-Амм ... ви впевнені, що ми йдемо в правильному напрямку? - З досить помітним страхом і тремтінням в голосі запитала я у друзів, що йдуть попереду.

-Так, ми самі колись на початку навчання тут тренувалися ... Чорт, адже я точно знаю що десь тут був цей клятий будинок ... - відповіла Кара злегка прискорившись.

-Не хвилюйся Аїда, це звичайна закидка, просто там велика, порожня територія зручна для тренувань, ну і якщо ти щось зламаєш вогнем, ніхто не переживатиме. Не шкода. - Спробував підбадьорити Вільям.

-Ви, до речі, обіцяли ВСЕ мені пояснити дорогою ... - спробувала розбавити напружену ситуацію я.

-Ах так, з чого б почати … - почав говорити Вільям - Ах так! На рахунок нашого з Карою навчання та останнього обов'язкового курсу. Розумієш Аїда, у цій академії кількість курсів ділиться на обов'язкові та тривалі. Обов'язкові – це перші три роки навчання, де маги, чарівники та відьми отримують початкові знання з магії. В принципі після обов'язкових курсів, вони можуть спокійно піти з академії і жити своїм життям, але для тих, хто хоче стати всезнаючим у світі магії, придумали тривалі курси. Це три роки навчання, на яких студенти отримують всіляку інформацію на рахунок магії. І до речі, лише студенти останнього обов'язкового курсу та тривалих ходять на складні практики та битви.

-Битви? - Перепитала я. - Невже доведеться з кимось битися?

-А Ви, ваша Високість, думали що квіточки вирощуватимете за допомогою магії? - Як зазвичай почав із сарказму хлопець. - Це бойова академія, і бойові курси та предмети сюди ввели, до речі, після ситуації з бабусею, коли та не використовувала максимум сили, щоб перемогти ворога. І так, багато хто практикується на битвах з магами-відступниками, різною нечестю, невеликими монстрами і зрідка з мутантами. Але ти, я думаю, з мутантами не боротимешся. Максимум це прості монстри та слабка нечесть.

-Мутанти? Маги-відступники? Ми зараз однією мовою спілкуємося? – У його манері відповіла я.

-Ах так ... забув, що ти ще не була у професора Історії Темних істот. - Почухавши потилицю почав говорити Вільям. - Ну загалом, мутанти та маги-відступники між собою чимось схожі. Єдине що, мутанти складніші істоти. Так ось, маги-відступники – це істоти, що раніше були магами, але потім перейшли на темний бік і тепер з обдурілим розумом можуть вбивати праворуч і ліворуч. Мутанти – це істоти, в існування яких раніше не вірили і вважали що це ТЕЖ САМЕ що і маги-відступники, але після їх точного вивчення, зрозуміли що це також колишні маги, які перейшли на темну сторону не добровільно. Найчастіше мутантами стають, коли приносять себе в жертву, щоби врятувати когось. І на відміну від магів-відступників, вчені маги ще не з'ясували, чи можливо очистити розум мутанта і повернути його до життя, чи ні. Тому що у випадку з магом-відступником їх тільки вбивати, вони взагалі не розуміють що роблять, і кажуть що якщо перед відступником поставити його найближчу людину, він і того вб'є.