Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Новий світ. Провидиця. Книга 2" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 83 84 85 ... 157
Перейти на сторінку:

Друг зателефонував увечері, і ми довго спілкувалися про все. Я тільки перервалася на те, щоб збігати в душ. І зателефонувала йому, коли залізла в ліжко.

— Казку на ніч? — запитала з прищуром.

— Заманливо і хто, кому, буде розповідати?

— Хочеш, можу почитати тобі казки, — сказала зніяковіло. — У мене є дитячі книжки, я Тімці й дівчаткам читала.

— Зараз я вам двом казку почитаю, — бурмотів лікар у Алекса в палаті, — спати пора. Укол поставлю і миттю заснеш.

Ми з Алексом тихо розсміялися.

— На добраніч, — сказав він мені.

— Солодких снів котик.

І перша відключилася. Алексу зробили укол, і він швидко заснув. Вранці мене розбудив дзвінок від улюбленого котика.

— Доброго ранку, — проворкував він, — доктор мене похвалив і виставляє з лікарні.

— Це добре, — сказала сонно з усмішкою. — Як ти себе почуваєш?

— Завдяки тобі, добре. Вибач, що так рано.

Я подивилася на час і сказала:

— Ну, у мене за п'ять хвилин буде будильник, тож нормально. Рада тебе бачити. Як зможеш, приходь. А то дідусь дуже лаявся за мою втечу. Я його цим добряче налякала, адже я не написала і не подзвонила, поки була в тебе в палаті. Довго бурчав учора й вичитував. Одне й те саме по колу й кілька разів.

Кілька днів минуло спокійно. Навчання в школі, у цілителя Грота, тренування з Ніком і Давидом. А в один із днів іду собі коридором до виходу з фортеці і мене накриває видіння. Бачу, як факт, у фортецю пробрався  під підкоряючим заклинанням перевертень, кіт. Він під личиною одного з солдатів, що мав повернутися до фортеці. Той, чиє місце він зайняв, мертвий. У нього він забрав ключ від захисту і можливість відкрити портал у фортецю. Завдання, забрати підлітка провидця. І першим підлітком, кого він зустрів, був Давид. У хлопця не було й шансу проти досвідченого мага. Він одягнув Давиду на шию рабський нашийник, що підкоряє, і хлопець навіть кроку без дозволу ступити не може. Доторкнулася до ножів на поясі й понеслася на вихід.

Нік уже кілька разів гукнув Давида і нагадав йому про тренування. Уже почав підозрювати недобре. А я мчу на мага як у хвіст вжалена. Розумію, що має спрацювати ефект несподіванки, щоб ми могли звільнити хлопця.

— Давид, на мене почекай! — кричу йому і мчу вперед.

Маг зупинився й обернувся. Промайнула замисленість, хто з нас двох йому потрібен. Друг стоїть зі скляними очима. З боку здається, що я біжу до хлопчиська. Я в останню мить міняю траєкторію і застрибую на мага і починаю рвати його кігтями. Мить і мене жбурнули що було сил убік, так що я стрімголов покотилася. Я підірвалася кішкою і кинулася на мага і вже великий кіт і невелика кішечка покотилися по землі.

— Ох, — видав Алекс, хапаючись за ребра. — Куди вона вже встряла?!

— Що сталося? Може, в лікарню? — занепокоїлися його друзі.

— Це Лія, її біль. Вона кудись влізла, у бійку з набагато сильнішим перевертнем.

Вони не змовляючись, кинулися в портал. До того, як хлопці з'явилися, відкрився інший портал і з нього вийшов брат магістра Яліна Анрес. Він, побачивши, як я б'юся з великим котом, а Нік бігає навколо і не знає, як нас розборонити і при цьому не вбити. Частково обернувся і гаркнув на все горло. Ми з котом миттю розлетілися. Я одразу обернулася і зашипіла від болю і злості. Кіт спробував утекти. Я стала кидати в нього кинджали, я потрапляла в ноги, руки. А він так само продовжував бігти. Нік узяв останній кинджал і одним кидком убив.

— Ось так потрібно!

А я вже осідаю на землю через біль. Останнє, що пам'ятаю, як із порталу вискочив Алекс із друзями і він біжить до мене.

— Лія!

— Не чіпай і не тряси! — гаркнув Грот. — Ось уже ніби вчу-вчу... — бурчав цілитель, оглядаючи мене. — Так-с, кілька переломів ребер, рвані рани. Ну хоч без внутрішньої кровотечі, вже добре. Буде в тебе наречена в смужку.

Алекс стоїть на нього дивиться і очима блима.

— Гаразд, без смужок, приберемо шрами.

— Живий, паскуда, — пробасив Анрес. — Як тепер із дитини нашийник зняти. Боюся навіть чіпати цю гидоту.

— Лія прийде до тями, запитаємо, — сказав Гор — Поки що краще відвести до цілителя, нехай посидить під наглядом.

— О, знайшов, — сказав задоволено ведмідь, — ні, не те. Чого в нього тільки немає в кишенях. От падаль... Він Генці палець відшматував, щоб ключ спрацював.

— Що з Геною? — запитав Нік.

— Що-що? Здогадайтеся! Мертвий, у будинку повно крові, а його самого не знайшли. Цього треба все ж таки перев'язати, а то здохне і не встигнемо допитати.

— Я займуся, — сказав Гор — мені він у свідомості й не потрібен. Він під примусом, щось нове придумали для підпорядкування. Ось тут вшито, якщо дістати, це вб'є його. Принаймні, він так думає і впевнений у цьому. Але це не скасовує, що він професійний найманець, він і раніше вбивав і викрадав за гроші. Як ти паскуда продажна потрапив до темних? Ах ти ж гад, він свідомо пішов на цю справу. Для контролю йому вшили цю гидоту. Ну, здохнеш у муках, нікому не шкода буде.

Поки Гор тут лаявся і розповідав, які бачить пошкодження, мене перенесли в лазарет. Цілитель швидко обробив рвані рани і зашив їх, використовуючи магію. Потім зайнявся ребрами і врешті сильними забоями. Прокинулася я під кінець процедур із тихим стогоном.

— Прокинулася, зірка ти наша. Як тільки примудрилася влетіти в цю бійку. Я б замилувався, якби не бачив, як тебе перед цим жбурнули. Думав, кісток не зберу потім. А ти зараза пухнаста, підскочила і помчала далі битися.

— Майстре Грот, я не можу зрозуміти, ви хвалите чи лаєте?

— Два в одному.

— Угу. Привіт, — сказала Алексу.

— Ви один одного варті, — сказав Дік — то ти біля його ліжка сидиш, тепер він.

— Як Давид?

— У нього на шиї одна фігня, потрібно зрозуміти, як зняти, — сказав Рей.

— Ключ у найманця в кишені був.

— Який із цього? — пробасив Анрес.

1 ... 83 84 85 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"