Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Поліція 📚 - Українською

Читати книгу - "Поліція"

543
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поліція" автора Ю. Несбе. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 84 85 86 ... 141
Перейти на сторінку:
мене до пекла…

— Така у нечистого робота, — Столе приглушив позіх.

— У такому разі цей демон попрацював на славу. Я трохи не зґвалтував дівчину…

Позіх у Столе вмить зник.

— Що? Коли?

— Учора ввечері. Дівчині — колишня студентка Поліцейської академії, вона з’явилася, коли я обшукував квартиру, де жив Валентин.

— Ого? — Столе зняв окуляри. — Знайшов щось?

— Лобзик із зламаним полотном, який, судячи з усього, пролежав там кілька років. Звичайно, його могли забути робітники, що обшивали стелю, але тепер щербини на полотні звіряють зі знахідками з Бергсліа.

— Іще щось?

— Ні. Так. Дохлого борсука.

— Борсука?

— Еге ж. Напевно, він зробив собі кубло під стелею.

— Хе-хе. Майже як у пісні. У нас був борсук, але, на щастя, він жив у саду. У нього страшний укус. А цей що, здох під час зимівлі?

У Харрі смикнувся куточок рота.

— Якщо тобі цікаво, я можу притягти судових медиків…

— Пробач, я… — Столе похитав головою і знову начепив окуляри. — Прийшла дівчина, і ти відчув спокусу зґвалтувати її, так було діло?

Харрі підняв руки над головою:

— Я нещодавно покликав заміж жінку, яку люблю понад усе на цьому світі. Я бажаю тільки одного: прожити з нею щасливе життя. І коли я про це думаю, з мене вискакує цей диявол, і… і… — Він знову опустив руки.

— Чому ти зупинився?

— Бо я сиджу тут і придумую якогось диявола. Я знаю, як ти його назвеш. Відмова од відповідальності.

— А хіба ні?

— Дідько, та звичайно ж, так! Той самий хлопець, тільки в іншій одяганці. Я гадав, його звали "Джим Бім". Бо його звали "зарано померла мати" чи "велике навантаження на роботі". Чи "тестостерон", або "гени алкоголіка". І може, я й маю рацію, але якщо здерти оту одяганку з цього хлопця, то під нею виявиться Харрі Холе.

— І ти стверджуєш, що Харрі Холе трохи не зґвалтував цю дівчину учора ввечері?

— Я потай мріяв про це…

— Про те, щоб зґвалтувати? У принципі?

— Ні. Справа у дівчині. Вона благала мене про це.

— Зґвалтувати? Ну, тоді, строго кажучи, йдеться не про зґвалтування.

— Уперше вона попрохала мене просто її трахнути. Вона мене провокувала, але я не міг, вона була студенткою академії. А після цього я став ґвалтувати її у своїх фантазіях. Я… — Харрі провів рукою по обличчю. — Я не думав, що в мені є таке. Ґвалтівник. Що зі мною, Столе?

— Значить, у тебе було як бажання, так і можливість зґвалтувати, але ти вважав за краще цього не робити?

— Дехто прийшов і завадив. Зґвалтування — не зґвалтування, але вона запросила мене взяти участь у рольовій грі. А я був готовий зіграти запропоновану роль, Столе. Та ще й як готовий.

— Добре, але я, як і раніше, не бачу тут зґвалтування.

— Можливо, не в юридичному сенсі, але…

— Але що?

— Але якби ми почали і вона б попросила мене зупинитися, я, чорт забирай, не знаю, чи зупинився б.

— Не знаєш?

Харрі знизав плечима:

— Діагноз готовий, лікарю?

Столе подивився на годинник:

— Ти повинен усе-таки розповісти мені детальніше, але зараз до мене прийде перший пацієнт.

— У мене немає часу на терапію, Столе, нам потрібно ловити вбивцю.

— У такому разі, — сказав Еуне, погойдуючись своїм гладким тілом на кріслі, — тобі доведеться задовольнятися експрес-діагнозом. Ти прийшов до мене, бо переживаєш відчуття, визначити яке ти не в змозі. А зробити це ти не можеш через те, що твоє почуття маскується під щось, чим не є. Того, чим насправді є це почуття, ти не хочеш. Це класичне заперечення, таке саме, як у чоловіків, що заперечують свою гомосексуальність.

— Але я ж не заперечую, що я — потенційний насильник! Я прямо про це говорю.

— Ніякий ти не насильник, Харрі, насильником не стають ось так, ні з того ні з сього. Гадаю, йдеться про одну річ із двох. А може, про обидві відразу. У тебе може бути певна форма агресії проти цієї дівчини, і йдеться про контроль. Чи, кажучи непрофесійною мовою, про секс як покарання. Є таке?

— М-м-м. Можливо. А що друге?

— Ракель.

— Себто?

— Тебе не тягне ні до здійснення насильства, ні до цієї дівчини. Тобі хочеться бути невірним. Невірним Ракелі.

— Столе, ти…

— Спокійно. Ти прийшов до мене, бо тобі потрібно, щоб хтось сказав тобі те, що ти і сам уже зрозумів. Сказав тобі вголос і відверто. Сам собі ти цього сказати не можеш, ти не хочеш переживати такі почуття.

— Переживати що?

— Смертельний страх при думці про те, щоб зв’язати себе із нею. Думка про одруження викликала у тебе справжнісіньку паніку.

— Он як? Чому?

— Оскільки я наважуюся стверджувати, що після усіх цих років трохи тебе знаю, гадаю, що в твоєму випадку йдеться про страх узяти на себе відповідальність за інших людей. У тебе був кепський досвід у цій сфері.

Харрі відчув, як щось починає наростати в грудях, як ракова пухлина, тільки в скаженому темпі.

— …ти починаєш пити, коли навколишній світ залежить від тебе, бо ти не зносиш цієї відповідальності. Ти хочеш, щоб усе покотилося к бісу. Знаєш, що коли ти майже закінчив зводити картковий будиночок, напруга настільки велика, що ти її не витримуєш, і, замість того щоб продовжити будівництво і подивитися, чи зможеш ти дійти до кінця, ти руйнуєш цей будиночок. І переживаєш поразку. Мені здається, зараз ти робиш те саме. У тебе є бажання зрадити Ракель якнайшвидше, оскільки ти переконаний, що це рано чи пізно все одно станеться. Ти не в змозі довго мучитися і щосили намагаєшся зруйнувати проклятий картковий будиночок, адже ти відчуваєш, що саме таким будиночком є твоє ставлення до Ракелі.

Харрі хотів щось сказати. Але грудка вже підійшла до горла і перекрила шлях словам, тому він задовольнився всього одним:

— Деструктивно.

— Твоє базове ставлення насправді конструктивне, Харрі. Ти просто боїшся. Боїшся, що буде дуже боляче. Як тобі, так і їй.

— Я боягуз — це ти хочеш сказати?

Столе подивився на Харрі довгим поглядом, зробив вдих, немов збирався його поправити, але передумав:

— Так, ти боягуз. Ти боягуз, бо, мені здається, хочеш ним бути. Ти хочеш отримати Ракель, ти хочеш опинитися з нею в одному човні, ти хочеш прив’язати себе до щогли, щоб або рухатися вперед у цьому човні, або піти з нею на дно. Так завжди з тобою відбувається, Харрі, в тих окремих випадках, коли ти даєш обіцянки. Як там у пісеньці?

Харрі пробурмотів:

— "No retreat, baby, nо surrender".

1 ... 84 85 86 ... 141
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поліція», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поліція"