Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Квітка, як це розуміти? -Незадоволено запитала біла -Як ти може таке говорити Горіху?

-Горіх каже що він та його подружка відвідували Тумана, а я знаю що цього не було, я не бачила їх тут!

-Ваша Високість – пролунав голос Місяця – Дозвольте мені з вами не погодиться. Я багато разів бачила Горіха та Іскру у таборі, ви просто в цей час проводили зі своєю матінкою, тому ви й не могли їх бачити

-Тебе запитати забули! -Запишена мала, Місяць від почутого притиснув вуха до голови, їй стало прикро

-Негайно вибачся Квітка перед її Величністю Королевою! Не забувай, що вона член нашої родини!

-Не буду! Вона бреше як і Горіх! Ви все брешете, я не вірю вам, ні краплі не вірю! -вирвалася з лап Мири

-Повернися сказала! Квітка! Квітка! -кричала в слід принцеси, що тікає, -О Зоряні Предки, за що мені?

-Прошу пробачити мені Вашу Величність Королеви, мені напевно не варто було сперечатися з принцесою. Туман, тобто принц Туман мені казав, що у Квітка поганий характер, я повинен був прислухатися до свого друга.

-Тобі нема в чому вибачатися Горіх. Квітці не варто було так грубо з тобою розмовляти. Мені дуже шкода, що тобі довелося вислухати її бездоказові звинувачення. Знай що вона не права, Квітка просто ревнує Туману

-Рівнює? Аж надто дивна в неї ревнощі, Ваша Величність. Мені здалося, що це зовсім не ревнощі

Міра легенько погладила Горіха, малюк мав рацію, але що могла відповісти Міра на його слова? Лише мовчанням. Квітка втекла з табору, і заблукала надто далеко від нього. Вона потрапила на ту саму нейтральну територію, де проживав клан Чорної Смерті. Юну принцесу відразу побачив один із воїнів клану. Він мовчки схопив малу, і забрав у табір клан, щоб піднести її як дар Важаку. Чорний кіт був здивований

-Що це ти мені приніс? Маленька грудочка вовни, і що мені з ним накажеш робити? Навіщо він мені?

-Це ти грудку вовни! -Огризнулась Квітка, чим привернула до себе увагу клановців -Ти не знаєш хто я!

-У, яка грізна дівчинка у нас в гостях -засміялися інші воїни -І що ж ти нам зробиш малюка?

-Я Принцеса Квітка, з “Вільні Вітру”, я є дочка Короля Гранда та Королеви Світи! Якщо вони дізнаються, що ви викрали мене, то у вас будуть великі проблеми! Негайно поверніть мене туди, де взяли, чули!?

Табором пронісся гучний сміх, але помах Важака хвостом, змусив їх замовкнути -Ти кажеш що з "Вільні Вітру"?. Так, дуже цікаво. Знаю я таке плем'я, недалеко звідси, та й їхнього Короля знаю, тільки його інакше звуть. Чув я, що в нього є дві сестрички. Отже, ти одна з них? Ти донька колишнього Короля Гранда? Чи не старий скнара ще живий? Виживши означає після того бою. Приємно чути

-Ти Звідки знаєш про мого брата та батька? Чому я ніколи тебе не бачила у нас і тут, хто ти такий?

-Звати мене Чорна Смерть, я відомий кіт у багатьох племенах. Була в мене колись стара звичка нападати на племена, твоє плем'я було двічі в моєму списку ворогів. Але на жаль, двічі я був вражений. А ось Захід мене дуже вразив, молодий але скільки в ньому спритності, хитрості, сміливості. Не в кожного молодого кота є таке. Значить та сама шкідлива Квітка, я спостерігав за тобою. Ти відмовлялася вчити полювання, воліла бої. Ти випадково головою об камінь не билась? На скільки знаю у вашому племені, кішок зазвичай не навчаю прийомів бою. Самок воліють ховати далеко від ворогів. Але ти інша я подивлюся

-Полювання для тих, хто не хоче захищати своє плем'я, я ж збираюся його в майбутньому захищати, і тому мені потрібно вивчити бої, а ще стати Королем замість мого дурного і наївного племінника Туману, ясно вам!

-Стати Королем? -Не зміг утримати сміх Ватажок -Ось вже сміх! Кішка на троні! Ха, це щось нове. Розсмішила мене, давно я так не сміявся. Все ж я хвалю тебе за твоє прагнення захищати своє плем'я

-Відпустіть мене додому. Ви ж не збираєтесь мене їсти? -Раптом злякано промовила кішечка, оглядаючись

-Не бійся, ми не їмо таких грудочок як ти. Гаразд, віднесу тебе до табору. А то ще загубишся по дорозі!

Чорний схопив малюка за загривок, поніс ближче до табору. Але не встиг вийти, як із табору вибіг Захід сонця

-О, ти якраз вчасно. А я тут здається твою пропажу знайшов. Уявляєш зайшла на мою землю, твоя?

Захід сонця зітхнув -Квітка! Як тобі не соромно, мати місця собі не знаходить, а ти тут гуляєш! Совісті немає!

-Це у вас немає совісті! Ображаєте маленьке кошеня, з'їсти хотіли ці погані страшні коти!

-Це хто ще тут поганий? -Обурився Вожак -Ти її послухай тільки. Сама нам загрожувала, а тепер?

-Сенсі загрожувала? Квітка, ти що собі дозволяєш? Як ти можеш таке витворять? Зовсім розпустилася

-Сказала що її батьки Королі і що вони мене на шматки порвуть якщо я торкнуся їхньої улюбленої доньки, Квітка

Захід сонця важко зітхнув: - У будинку з тобою розберуся. Дякую тобі Чорна Смерть, вибач мою сестричку

Молодий Король схопив Квітку, погнав із нею до табору. Ватажок посміхнувся, чимось йому сподобалася кішечка. У таборі Квітка лаяли всі кому не ліньки, найбільше їй дісталося від батька та брата, адже вона до смерті налякала свою матір, яка мало не зомліла, коли її дочка не повернулася назад до табору.

-Квітка, як тобі не соромно? Ти мати налякала до смерті! Ти тільки про себе і думаєш? Подумай про нас!

-А Що мені думати? Ви самі про себе подбаєте. Мене Королем не хочете робити, то чому я повинна думати

-Що? Королем? Це хто тобі таку дурницю сказав? -Запитав непорозуміння Гранд -Яким ще Королем?

-Чому Захід сонця вчить Тумана як бути Королем, а мене ні? Туман дурень! Він товаришує із зрадниками! Справжній Король не повинен прощати зрадників. Якщо Туман не може бути добрим Королем, тоді я їм стану!

Син і батько переглянулися, вони не знали, що відповісти на слова принцеси - Квітка, сестричка. Ти, мабуть, не так зрозуміла. Королем може стати лише кіт. Кішка може бути Королевою як дружина Короля! У нашій історії ніколи не було такого, щоб кішка ставала Королем, це просто неможливо, незворушно!