Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

Як раптом їй перегородив шлях вже знайомий їй кіт -Кого я бачу, це ж принцеса Квітка, якщо не помиляюсь

Чорна спокійно сіла -Це ти нахабний волоцюга! Як ти посмів перейти межу мого племені, йди геть!

-Ой як мені страшно-засміявся кіт-Не лякай мене, ти все одно слабка переді мною. Чи ні? Я спостерігав за твоїми стараннями. Я не здивувався, якби так старанно вчився кіт, але щоб кішка. Чого прагнеш? Хочеш стати найсильнішою Мисливцем за всю історію свого племені? Чи може щось інше?

-Тобі те яке діло -смикнула вухом -Все одно ніхто не бачить мої старання, нехай я сміливо називаюся найсильнішою з кошенят, але я все одно не можу перемогти всіх своїх одноплемінників, мені по силі кошенята!

-О, значить маленька принцеса хоче перемагати всіх? А не боїшся, що вони тобі вмить лапки поламають?

-Щоб не поламали, я хочу навчитися битися так як ніхто ще не вмів битися, я хочу бути найкращим воїном!

Чорний кіт замислився -Подобаєшся ти мені. Характер у тебе впертий, з таким характером ти багато досягнеш. Кілька місяців тому, я бився з кошеням, він хоч був молодший за мене набагато, але зумів мене перемогти, знаєш хто це був? -Квітка похитала головою -Твій брат Захід сонця. Мене навіть дорослі коти не можуть перемогти, а він переміг мене хитрістю, знайшов мої слабкі місця. Щоб перемогти не завжди потрібно бути найсильнішим. Іноді вистачає хитрощів. Якщо хочеш перемогти прямо всіх своїх одноплемінників вивчай їх слабкі місця

-Хіба кожен має слабкі місця? Вони такі досвідчені, такі сильні, у них не може бути слабини!

-Помиляєшся. Кожен має свою слабкість, сім'ю, рідних, друзів. Але їх краще не чіпати. Шукай слабину у їхніх прийомах. Що більше вони захищають, як діють щоразу, вивчи їх прийоми. Може створиш щось своє

-Я бачу що історії які розповідав батько та брат про тебе не порожні. Ти справді дуже розумний. Візьми мене до своїх учениць. Я в усьому тебе слухатимусь, запам'ятовуватиму кожне твоє сказане слово, візьми!

Чорна Смерть смикнувши вухом - Взяти тебе в учениці? Хм, як колишній племінний я маю право. Щоправда, у моєму племені, хто кого вчитиме вирішував Провідник. Добре, хай буде так, як ти хочеш. Я тебе навчатиму. Але нехай це залишиться в таємниці, я не хочу, щоб твоє плем'я було в курсі наших занять, згодна принцеса?

Квітка була згодна на його пропозицію, вона не хотіла, щоб хтось зі своїх знав, що її вчить чужинець. З дня їхньої домовленості пройшло половина місяця (приблизно 2 тижні), щодня Квітка після всіх уроків, замість відпочити, вона бігла на уроки з Чорною Смертю. Чорний кіт спочатку намагався не сильно бити кішечку, але вона дозволила йому не шкодувати її. Квітка хотіла навчитися терпіти пекельну біль, але все ж таки вона намагалася приходити додому не сильно пораненою. Після завзятих занять із бродягою, кішечка з ніг валилася, після них вона могла спати весь день. Ніхто з рідних не знав від чого так втомлюється принцеса, вона пояснювала, що після всіх занять йде в ліс тренуватися на деревах, але ніхто не міг припустити, що насправді вона відточує свої бойові прийоми на Грозі всіх племен. У той час поки Квітка бере таємні уроки у Чорної Смерті, Іскра зрозуміла, що кохання всього її життя, це цілительські трави, тому зважилася

-Туман, Горіх, мені дуже подобаються трави, і тому я вирішила стати ученицею Лікаря. Я не раз помічала як вона спостерігає за моїми уроками про трави, впевнена наша лікарка буде рада мати такого учня як я

-Я впевнений що з тебе вийде чудова лікарка! Якщо ти станеш ученицею, то не буде часу на нас

-Не хвилюйтеся, я про вас не забуватиму! -Посміхнулася до Туману, Горіх був не дуже радий цьому, він мовчав

-Брате Горіху, чому ти не радієш за нашу сестру!? -легенько штовхнув його принц -Скажи що-небудь Іскрі!

-Я звичайно радий за твоє прагнення пізнавати все більше трав, але не обов'язково стає ученицею лікаря, чому не можна стати Мисливцем? Ти хороша в боях, навіть я безсилий перед додому, Іскра, хіба ні?

-Знаю який ти безсилий! -Засміялася вона і Туман -Ти просто піддаєшся мені. Всі знають, що ти поступаєшся лише Квітці. Горіх, чому ти не хочеш щоб я вчилася у Листя, ти боїшся що у нас буде менше зустрічей?

Насправді Горіх дуже хотів щоб Іскра займалася своєю улюбленою справою, але він розумів що ставши Лекарем Іскра позбавляється можливості мати сім'ю, а це дуже засмучувало Горіха, адже він давно був закоханий у неї як і Туман. Тільки Туманові чомусь здавалося, що він не вартий такої красуні та розумниці як Іскра. Горіх на відміну від друга не вважав себе негідним Іскрі, він давно збирався освідчитися їй у коханні. Іскра не відставала від своїх друзів, вона теж була закохана у одного зі своїх друзів, хто саме це був? Це залишиться невеликим секретом. Весна також встигла закохатися, а саме в Горіха, щоразу коли він показував свої навички, вона захоплювалася ним як ніхто інший. Це бачили Міра та Коршун. Королева-мати раділа за дочку, адже Горіх їй так само подобався, але, на жаль, вона не знала однієї жорстокої правди. Чи суджено Іскрі та Горіху бути разом? Відповідь на це запитання з'явиться згодом. Квітка напевно єдина хто ще не закохався. Чорна кішечка вважала, що кохання це не для неї, це перешкода до її мрій. Можливо коли-небудь Квітка зрозуміє що кохання ніколи не буває на заваді. Іскриста Вода впізнавала від свого друга

-Я дуже вдячна тобі Коршун, за те, що ділишся зі мною новинами. Повірити не можу, здавалося, вони нещодавно народилися, а тепер кожен став гордістю нашого племені. Я пишаюся всіма нашими кошенятами. Але мене засмучує те, що Іскра закохалася, на жаль їм не судилося бути разом. Я сподіваюся вона ще зустріти кохання

-Дуже шкода що Іскрі не пощастило закохатися в Горіха. Годівниця, може пора вже відкрити таємницю?

-Скоро мій люб'язний друг Коршун, дуже скоро. Я чекаю, коли наші малюки підростуть. Може, на їх 16 місяців я розповім усім правду. Я дуже цього боюся Коршуна. Стільки місяців мене не було в таборі, багато хто вже напевно забув моє ім'я. Впевнена навіть Він забув як я виглядаю та моє ім'я. Він жодного разу не згадав мене за ці місяці