Читати книгу - "Одного разу в хірургії, Ягода"

Олег

День сьогодні був важкий ,але його завершення мені сподобалося.Я почав помічати за собою ,що мені подобається все ,що пов'язано з Вікторією.А ще в мене прокидається дивне  почуття ревнощів,коли я бачу її з колегами протилежної статі на обіді .Зізнаюся ,у свої тридцять  я не мав серйозних стосунків,були лише дівчатка на одну ніч і то так для здоров'я .Так я лікар і все розумію ,але я не казав ,що  святий .Але до жодної з пасій у мене не прокидалося таке почуття як захищати .Я просто хочу ,щоб вона була поруч в моїх обіймах і завжди знала ,що на мене можна покластися. Я просто божеволію від запаху її шкіри і волосся ,що вже говорити про поцілунки .З недавних пір, холодний душ став моїм найближчим другом .Кохання?.. Не знаю. Але я знаю точно ,що вона буде моєю .

От я вже прокинувся і готовий до бою ,а у всьому винна одна бестія.Ну от не перестає снитися хоч що роби і все відвертіші і відвертіші стають мої сни . Порадите мені скинути напругу ?Думаєте я не пробував? Пробував,але не виходить з іншими, мені лише моя Віка допоможе ,а поки що іду в душ .

На роботі трохи відволікаюся .Може ви не знали ,але я на роботі і я паза роботою - це дві різні людини .На роботі я маю хорошу репутацію ,тому в лікарні я весь строгий і зібраний як і личить хірургу .На операціях потрібен холодний розум і зібраність ,там немає права на помилку .А в повсякденному житті я веселий і живий ,такий як є насправді .

В студентські роки я був ще тим шибеником,але і про навчання не забував .Не хочу здатися вам самолюбом і хвальком , але від дівчат відбою не було і я не обмежував себе в цьому плані .Але моя професія вимагала серйозного підходу ,тож я трохи вгамував запал ,закінчив університет і відправився до Лондона.У фінансовому плані мені допомагали батьки. Мій покійний батько займався бізнесом тож гроші в сім'ї були ,але я не вважаю ,що був розпещеним батьківськими грошима хлопцем .Я після повноліття з'їхав від батьків на подаровану батьком квартиру ,і влаштувався на роботу офіціантом в пристойний ресторан,там пропрацював до закінчення навчання і був змушений покинути роботу , через переїзд до  Лондона .Батько завжди підтримував мене і казав,що чоловік має дійти до всього самостійно і схвалював мою роботу і професію.А мама завжди доповнювала , що за успішним чоловіком має стояти успішна дружина .От і я своє майбутнє бачу з Вікторією.Ми знайомі всього місяць ,а вона вже в'їлася під шкіру і не хоче вилазити, але я і не наполягаю .

Я вирішив від сьогодні брати фортецю штурмом ,тому запрошу її на справжнє побачення.Ото догрався ,у тридцять років побаченнями бігати чули б це мої друзі сказали б ,що я нашатира нанюхався ,але я інакше не можу .

Ну що ж ,готуйся, Вікторіє!