Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Після інциденту на батьківських зборах атмосфера в класі змінилася. Анна намагалася забути все, що сталося, але у її голові не переставала крутитися думка про те, як Алекс влаштував усе це. Вона розуміла, що він це зробив, аби захистити її, але це був дуже радикальний крок, і він не міг залишити їхню школу без уваги.

Після уроків Анна вирушила до Алекса. Вона хотіла поговорити з ним, зрозуміти його почуття і, можливо, трохи розвіяти свої сумніви. Коли вона під'їхала до його будинку, він чекав на неї з усмішкою. Його погляд був спокійний, але Анна помітила, що в очах було щось більше — певна тривога, яка свідчила, що він переживає.

— Привіт, — сказала вона тихо, підходячи до нього.

— Привіт, — відповів Алекс, притягуючи її до себе. — Як ти?

— Не дуже, — зізналася вона, нервово поглянувши в бік. — Я все ще переживаю про те, що сталося на зборах. Ти так вчинив... радикально.

Алекс підійшов до неї ближче і взяв за руку.

— Я не міг стояти осторонь, коли мова йшла про тебе. Я люблю тебе, і хочу, щоб ти почувалася в безпеці. Антону треба зрозуміти, що так поводитися з людьми — неприпустимо. Якщо батьки не можуть його контролювати, це моя відповідальність, — він обережно доторкнувся до її обличчя, ніби вибачаючись за свою різкість.

Анна м'яко усміхнулася, але в її очах все ще була неясність.

— Але я не хочу, щоб через мене постраждали інші люди, — сказала вона, спускаючи погляд. — Ти справді впевнений, що це правильне рішення?

Алекс погладив її волосся, зберігаючи спокій.

— Я розумію твої переживання, але я завжди буду захищати тебе. Ти важлива для мене, і я не дозволю нікому тебе принижувати. Ти моя. Ти повинна почуватися безпечно. Я не хочу, щоб ти була в стресі через таких людей.

Анна почувалася тепло від його слів, але водночас вона розуміла, що цей крок змінив усе. Вона знала, що тепер вона не просто знаходиться з ним у стосунках — вона стала частиною його життя, частиною його світу, де він готовий все змінити для її безпеки.

— Я не хочу, щоб ти робив більше помилок заради мене, — сказала вона, ледь помітно зітхнувши. — Але я ціную те, що ти завжди на моєму боці. І я тебе люблю, Алекс.

Алекс посміхнувся і пригорнув її до себе.

— Я теж тебе люблю. І завжди буду тобі допомагати. Ми разом і це важливо.

Їхні поцілунки стали глибшими, і в тому моменті все, що було між ними, здавалось правильним. Але все ще залишалась невизначеність щодо того, як вони вирішуватимуть майбутнє, і що робити з тими, хто намагається їх розділити. Проте одне було очевидно: разом вони могли впоратися з усіма труднощами.

Цей день став новим етапом у їхніх стосунках. Страх перед майбутнім зник, коли вони були разом. Але перед ними стояло багато рішень, які ще треба було ухвалити, і багато випробувань, які вони мали пройти.