Читати книгу - "Не дивись мені в очі, Наталі Ліон"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Звичайно, ми поїдемо, - запевнив Влад. – Але спочатку до мене, бо я дуже скучив. – Він знову затис мене у своїх обіймах. В його очах, так само, як і в моїх, горіло неприховане бажання.
Під кінець тижня я знайшла вікно в своєму жорсткому графіку і замовила квитки. Не зважаючи на травму, Влад, разом зі мною кожного дня їздив в офіс. Небезпека була позаду, але він все ще рахувався в штаті охорони, тому відразу після виписки вийшов на роботу. За цей час, ми зблизились ще сильніше.
Вперше, ми летіли кудись разом. Хоч це був звичайний переліт в рідне місто, але для мене дуже хвилюючий.
Батько зустрів нас прямо в аеропорту. Вони з Владом потисли руки один одному, обмінюючись вітаннями. Батько зразу почав розпитувати про здоров’я, потім про мене, про роботу. Вони спілкувались, як давні друзі, невимушено, без напруги. Далі, ми сіли в автомобіль і направились до батьківського будинку. Всю дорогу Влад тримав мене за руку і ми поводились, як закохані підлітки.
Мама накрила шикарний стіл, і судячи по кількості страв, які там стояли, вона явно чекала на роту голодних солдат, а не двох людей.
По дорозі додому ми домовились не говорити мамі про весь той кошмар, який стався в Одесі. Хай краще нічого не знає і спить спокійно.
Дякую, що залишаєтесь з нашими героями) Після завершення "Не дивись мені в очі" , буде історія про подругу Анни - Марту. Там ми дізнаємось, яку таємницю приховує дівчина, від кого тікає і чи зможе вона знайти своє справжнє кохання?))) Обіцяю, що буде цікаво) Тому, ті хто ще не підписався, обов'язково це зробіть, щоб не пропустити новинку)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не дивись мені в очі, Наталі Ліон», після закриття браузера.