Читати книгу - "Імперія обіцянок та гріхів, Кері Блек"

Я стояла перед ним, серце виривалося з грудей. Я хотіла обійняти його, але щось мене стримувало. Щось всередині мене сумнівалось, чи варто.

Варіон був одягнений в сорочку, поверх якої красувався жилет, який мужньо підкреслював його підтягнуту фігуру.

Але він — він не чекав.

Він підійшов до мене, і я відчула його присутність, його силу, цей приємний запах амбри, шкіри та мускатного горіха. І раптом, немов ігноруючи всі мої сумніви, він цілунком розвіює їх. Ніжно, але владно. Я відчуваю його тепло, але в ньому щось більше — впевненість, яка здатна розтопити всі мої страхи.

Я заглянула йому в очі, і все моє тіло видалось готовим до того, щоб впасти в бурхливий океан.

- Тобі небезпечно тут бути, - тихо промовила, насолоджуючись його обіймами.

- Знаю…

І його погляд… такий глибокий, такий проникливий. 

- Я відчув щось дивне… наче тобі погано, — продовжив він.

Я дивилась на нього, не знаючи, що відповісти. 

- Ти досі відчуваєш мої емоції? 

- Ні, це більше було, як передчуття, — відповів він тихо, але з тим самим поглядом, що проникав в саму глибину моєї душі.

- Тебе хтось бачив? - запитала я тихо. 

- Можливо… - тихо відповів він, наче його це зовсім не хвилювало. 

Я без жодних слів, поцілувала його знову. Цього разу, не думаючи, не вагаючись. Це просто потрібно. Його поцілунок відповів на всі мої питання, і я зрозуміла, що можу бути поруч з ним, незважаючи на все, що відбувається навколо.

- Я рада, що ти тут, — прошепотіла я, відчуваючи, як серце б’ється швидше при його присутності.

- Я також, — його голос звучав теплом і силою, і я відчула, як мої сумніви розсіюються.

Він торкнувся мого обличчя на якому певно ще були подряпини, адже я відчула як його магія зцілює мене.

- Це був Густав?

Я кинула погляд вниз, згадуючи ту миттєву бурю, що виникла між мною та вітчимом. Як все змінювалося, як це стало боротьбою не тільки між нами, а й між моїми переконаннями. Я підняла очі на нього і відповіла:

- Я не можу підкорятись їм.

Мої слова лунали вперто, впевнено. Вони — не просто слова, це моє рішення, моє серце, моє бажання. Я не можу бути просто ще однією лялькою в їхній грі. Ні.

- Ти понад усе, - промовив Варіон та підійняв мене за підборіддя. Його погляд — цей погляд, повний не лише захоплення, а й розуміння.

Я не думала — просто діяла. Відстань між нами зникла, і я знову потягнулася до його губ.

Поцілунок спалахнув, наче вогонь, який давно шукав, чим живитися. Це не просто дотик — це вибух, якого не зупинити. Його тепло охопило мене, тягнуло глибше, змушувало забути про все, що було до цього моменту.

Варіон відповів одразу, не вагаючись, як і завжди. Його рука огорнула мою шию, притягнула ближче, і я відчула, як між нами пульсував незримий зв’язок. У цьому поцілунку— все. Невисловлені слова, стримані бажання, обіцянки, що існували поза часом. 

Варіон ніжно опустив руку на мою талію та притиснув мене ближче та мені хотілось більше… Я не хотіла лише поцілунку… 

Я відчувала, як моє тіло горить, а серце шалено калатає, як і у Варіона.

Він опустив руки нижче та підняв мене, від чого я отримала легку хвилю адреналіну в сумішшю з хвилюванням того, що має статись…

Варіон ніжно перемістив мене на ліжко та почав цілувати шию, лагідно торкаючись кожного сантиметру, спершись на лікті, я відкинула голову назад та заплющила очі, дозволяючи королю порталів робити все, що завгодно з моїм тілом.

Я навіть не помітила, як спритно він розвʼязав сукню ззаду та мені було байдуже, я хотіла продовження, яке з новою хвилею накрило моє повністю оголене тіло. Варіон продовжив поцілунки та пестячи груди, я не стрималась та вигнулась у бажанні.

- Алісія… - прошепотів він та важко дихаючи, я підняла голову. Він дивився на мене так, наче чекав підтвердження, наче моє тіло досі йому не повідомило моїх бажань…

- Помовчи… - я погладила його по волоссю та лукаво посміхнулась. - І продовжи…

Варіон скинув з себе одяг, ох це чоловіче та бажане тіло. Воно настільки прекрасне, що я не могла відірвати погляд від його сильних рук та рельєфного пресу. Я на мить навіть пожалкувала, що закрила тоді очі, коли бачила його голим в ванній, все ж тут явно було на що подивитись, я опустила погляд нижче…

Навіть коли він навис наді мною, я дивилась на нього та насолоджувалась. 

Варіон ніжно наче боячись злякати, розсунув мені ноги та повільно увійшов під мій тихий стогін, який вирвався з грудей…

Я й не уявляла скільки в цьому сильному чоловікові може бути ніжності, його обережні рухи з моїм тілом. Він наче ловив кожен натяк, який я мимоволі кидала.

Він цілував мене з особливою пристрастю, а його руки ковзали моїм тілом.

Варіон стиснув мою талію та перевернув. Я опинилась зверху, насолоджуючись видом на оголеного чоловіка. Його рука опинилась в мене на грудях, а друга ніжно тримала за стегна.

Я почала рухатись та він підхопив мій ритм, який наростав з кожною хвилиною. Я бачила, як очі Варіона закотились від насолоди та мої рухи мимоволі пришвидшились, допоки стогони не перервались та я відчула наче весь світ зникає, тіло різко стиснулось, а через декілька хвилин обмякло.

Важко дихаючи я впала у обійми чоловіка. Задоволена та не пристойно щаслива.

Лежачи поруч із Варіоном, відчувала, як його пальці м’яко погладжували моє волосся.

Його дотик заспокоював, а голос — низький і лагідний — звучав, як тепла мелодія. Він шепотів мені ніжні слова, які лоскотали моє серце і змушували забути про все інше.

- Це було неймовірно, - щиро відповіла йому, досі відчуваючи приємну насолоду внизу живота.

- Ти неймовірна, - він ніжно занурився у моє волосся та глибоко вдихнув, його тихий, але хрипловатий голос огорнув мене у невидимі обійми. - Як я обожнюю цей запах… лаванди, білого чаю, такий заспокійливий аромат і така тепла ледь солодка нота ванілі…

Я заглянула у бездонні очі, дихання перехопило чи то від приємних слів, чи від розуміння того, що я в ліжку з ворогом, але з ворогом, в якого я мимоволі закохуюсь, від нього моє тіло вкривається мурашками, серце вистрибує з грудей, а душа потребує його…