Читати книгу - "Без тебе ніяк, Лаванда Різ"

Він не відповів, ні через годину, ні через дві. І її це жахливо зачіпало. Адже чим довше він мовчав - тим крутіше загортався вихор її емоцій. Тому що саме зараз їй як ніколи потрібна була підтримка.

«Саме його підтримка», - подумала Єва, впадаючи у відчай. Так важко було битися об панцир, так довго потрібно було волати душею, щоб по ньому нарешті пішли тріщини.

А коли вона вже втратила надію, і відлік часу - пролунав дзвінок.

- Алло! - рвучко притисла вона слухавку до вуха.

- Я часто маю рацію, якщо ти це помічаєш, - роздратовано промовив Адам, але відчувалося, що голос втомлений. - І про Майка, до речі, теж. Але ти ж все одно зробиш по своєму.

- Ти виснажений , - видихнула Єва, продовжуючи дивуватися, звідки в ній прокинулося стільки турботи про нього. - Готуєшся до чергового бою з «ЮНІСЕФ»?

- Дідько, Єво, мені було простіше, коли ти на мене злилася. А тепер я в повному розбраті, мені потрібно зібратися, а я не можу! Що ти задумала? Лікувати мене? - його голос різко змінював інтонації від жорстких до м'яких і назад.

- Ти такий дурень, хоча дуже розумний, - сумно усміхнулася вона в телефон . - А на рахунок позовів і фінансових втрат - я впевнена ти викрутишся і піднімешся знову, якщо тільки поставиш перед собою таку мету. Ти ж бостонська акула, а всі вони дрібна рибка.

- Єво, ти спантеличуєш мене кожного разу. Я перестав тебе розуміти. З чого це тобі стукнуло в голову, що ти мене кохаєш? - насилу вимовив він останнє слово.

- Просто знай це. Ніяких планів захоплення я не розробляю і волочитися за тобою не збираюся, і вже тим більше лякати цим. Я в абсолютно здоровому глузді, я багато переоцінила і зрозуміла. Але це моя душа, Адаме, мої переживання, мій світ і мій вибір. Просто знай це. Знай, що можеш це відчути, якщо у тебе звичайно вистачить сміливості доторкнутися до мене, - і вона знову відключилася першою.

***

- Еджей полетів, - з докором зауважила їй Ванда, коли після наради вони залишилися удвох.

- Для нього так буде краще. І не думай, що у мене не рветься серце. Але в даному випадку, любити - означає відпустити, - Єва насупилася. «Хоча не виключено, що по відношенню до мене, Адам розмірковує так само».

Його цілковите ігнорування протягом цих останніх днів тримало її в напрузі. Про свою поїздку в Портленд вона більше нікому не розповідала, постійно носила з собою телефон і стала погано спати, хоча після смерті сина Єва взагалі забула, що таке здоровий сон.

Останнім часом вона стала передчувати неприємності, як деякі люди заздалегідь передбачають погоду, лише у неї ломило не суглоби, а душу. Навіть погода за вікном в цей день і то була похмурою, погрожуючи Бостону затяжними дощами.

Судовий виконавець застав Єву в офісній фотостудії. Коли він безпристрасно з абсолютно кам'яним виразом обличчя уточнив по протоколу її ім'я і вручив пакет з документами - вона вже знала, що знайде там папери про розлучення. Нервово вихопивши документи, побіжно пробігши по ним поглядом, Єва розмашисто розписалася в кожній зазначеній графі.

На якийсь час гіркота затопила усі її думки , відбираючи сили, і кожен наступний подих давався важко. Кров перетворилася на гарячу смолу, яка поволі повзла по венах, і такий його вчинок, немов придавив її до землі багатотонною брилою, а сіре світло за вікном, лише посилило стан відчаю.

«Значить, все скінчено, ти так вирішив, підвів риску і поставив крапку. Більше ми не чоловік і дружина, нестерпний ти деспотичний упертюх! Кому ти тільки зробив гірше? Що ж милий, я за тобою бігати не буду! »

Пару годин метання з кутка в куток вкрай виснажили її емоції. Не те щоб вона змирилася або їй стало все байдуже, ні, просто Єва відчула, що потребує паузи, і цим тайм-аутом вона враз відгородилася від усіх докучаючих думок. 

І що дивно, злива, що почалася принесла їй заспокоєння. Так здорово виявилося не думати ні про що, а просто спостерігати за тим, що відбувається. Виявляється, від шквалу емоцій теж можна втомитися, можна втомитися від туги, від болю, від стану коли «все йде шкереберть».

Перше, що зробила Єва, так як вона мала у своєму розпорядженні і власні фінансові ресурси від доходу «Ідріс» - уклала довгостроковий договір оренди на квартиру, з подальшою можливістю викупу. Обрала район, планування, частково меблі і переключилася на обстановку власного житла, вносячи в кожен його куточок свій творчий талант, частинку себе. Решта емоцій все ще стояли на паузі, але нове захоплення зробило її спокійнішою. Єва забороняла собі думати про Адама як про реальну людину, уявляючи собі, що це всього лише якийсь герой з відомого роману, не більше.

Отримавши від неї розлучення він навіть не спромігся сказати їй пару слів, і вона з принципу так само гордо дотримувалася дистанції. Але коли через два тижні в одній з газет жовтої преси їй на очі попалося його фото в компанії досить миловидної жінки і замітка - Єва більше не змогла тримати щит. Їй хотілося вити від люті, зненавидіти його раз і назавжди, але замість цього її короткі напади злості змінювалися затяжними риданнями і образою. І вона так зневажала цю слабкість в собі, але поки що нічого не могла з собою вдіяти.

Єва перечитувала статтю ще й ще раз, поки не розірвала газету на шматки.

 « Відомий всім фінансовий магнат, не тонуча бостонська акула, який пережив сімейну трагедію, ставши знову вільним - вже менш стримується, виставляючи своє особисте життя на публіку, з'являючись то тут, то там з новою сексапільної подружкою. Парочка не приховує свої близькі стосунки і схоже справи Адама Пірса знову йдуть в гору »