Читати книгу - "Легковажна наречена, Аліна Амор"

- Тоді на тобі теж не було білизни?

Коли “тоді” уточнювати не треба було…

Я кивнула і кров ринула мені в обличчя. Хоча, здавалося б, чого вже червоніти? А ні, все одно ніяково. І так спекотно…

Він вдоволено хмикнув:

- Я так і знав.

Підхопив мене на руки та поніс до спальні, а там поклав на прохолодні атласні простирадла, схилившись наді мною. А далі ми вже цілувалися, лежачи на ліжку, і я намагалася незграбними тремтячими пальцями зняти з нього сорочку, але виходило відверто погано, бо дуже вже захоплювали поцілунки та надто тремтіли пальці. Це виявилось неймовірно хвилююче та збуджуюче – цілуватись цілком оголеною з повністю одягнутим чоловіком, коли його руки так вміло пестять твоє тіло…

Зрештою, Райан відсторонився та підвівся, неквапливо розстібаючи ґудзики та знімаючи з себе уже порядком пом’яту, білосніжну сорочку, що відтіняла його засмаглу шкіру у полум'ї свічок. Сильне та гарно складене чоловіче тіло, рельєфний торс... Я підвелася на ліктях і милувалася ним, втративши дар мови.

Ніколи раніше не розуміла сенсу чоловічого стриптизу. До цього моменту. А тут раптом зрозуміла, оцінила і, схоже, полюбила. Та мало не збожеволіла…

У мене, мабуть, естетичний оргазм. Бо це особлива насолода – дивитись коли твій чоловік роздягається.

Я з глухим стоном відкинулася на подушки та заплющила очі.

І до біса прелюдії! З мене досить! Півроку у нас одні прелюдії!

Райан тим часом нахилився, загородивши собою світло свічок, плавно розвів мої коліна та опустився на мене. Я обвила ногами його стегна, а руками плечі, інстинктивно потяглася до нього, і… Ох…

Ми кохался довго. Повільно та ніжно, нестримно та відчайдушно. Падали, знесилені на ліжко, щоб за короткий час знову почати пестити один одного.

Я стогнала, схлипувала і кричала, не стримуючи себе.

А в перервах ми їли виноград та пили вино. Шепотіли ніжності і сміялися.

Глінтвейну я теж знайшла застосування - капала його на шкіру Райана та повільно злизувала. Йому дуже сподобалося. А мені подобалося вдихати запах його шкіри, змішаний з ароматом вина. І я навіть не знаю, що п'янило більше.

Потім Райан почав злизувати глінтвейн з мого тіла. А я вигиналася від задоволення та плавилася від його ласк.

Все-таки дивовижна штука цей глінтвейн!

Тіло співало від задоволення, я гойдалася на хвилях млості, вона прокочувалися по мені і несла у царство снів. Після, здається, третього підходу, я й не помітила, як заснула. А за вікном уже підіймався світанок.

Уже засинаючи я подумала, що прелюдія тривалістю майже в півроку здатна перетворити секс на справжню феєрію. Воно того варте. Можна було й почекати.

Прокинувшись пізно вранці, коли теплі сонячні промені уже щедро заливали спальню, розфарбовуючи її в золотавий колір, я побачила, що Райан стоїть, спершись на підвіконня, і з ніжною усмішкою дивиться на мене.

- Доброго ранку, кохана! - замуркотів він.

- Доброго, - я посміхнулася і томно потягнулася.

Райан теж виглядав як кіт, що об'ївся сметани - розморенний та задоволений.

- Хотів тебе запитати, - він уважно подивився на мене, - тобі не було боляче?

Чесно кажучи, не очікувала такого запитання і на хвильку зависла.

- Ні. А чому питаєш?

- Ти так кричала...

- Я? Кричала? - спантеличено запитала я.

Ох, здається таки трохи кричала особливо коли він... А, втім, чому я мала стримуватися?

- Так, зізнатися, я навіть хвилювався, чи не поспішать на допомогу слуги, - і широко весело посміхнувся.

Я почервоніла і пробурмотіла, накриваючи голову подушкою:

- Наступного разу закриємо вікно!

Райан розсміявся, розвернувся до вікна та зачинив його…

Нашу весільну подорож довелося відкласти на тиждень, бо весь цей час ми майже не вилазили з ліжка.

Ах, можливості драконів вражають... А Райан виявився невтомним коханцем.

___________________________

Настрій глави: Aerosmith - I Don't Want to Miss a Thing