Читати книгу - "Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Золото твоє, ніхто на нього не зазіхає, – голосно оголосила я і додала тихіше: – Жити хочеш? Тоді будь добрим героєм, а не ворогом. Ті люди нещодавно позбулися деспотичної влади. Вони приголомшені тобою, але це швидко минеться. Усміхайся і вчися співіснувати з іншими.
– Я повинен боятися жменьки боягузливих собак?
– Краще бійся зброї, про яку ти нічого не знаєш, і хвороб нашого освіченого віку. Ходімо, досить вистав. У цього острова великі проблеми, але якщо ти здатний не лише показувати дива порозуміння, ми ще поборемося за місце під сонцем. До речі, у залізяках не пече?
– Ходімо, – несподівано легко погодився Айлон. – Покажи мені море. З якого воно боку?
Він сміявся з мене, це я бачила чітко, але не розуміла, в чому підступ. До набережної хвилин двадцять ходьби і там можна поговорити без сторонніх вух. Що ж не так? За часів Лаорнії у прибережних водах жили чудовиська? Це тому Айлон носить обладунки, марні супроти куль?
До нас перевальцем наблизився ді Крайн.
– Він розуміє лише тебе? – запитав, показуючи рукою на натовп, а очима – на Айлона.
– Так, нехай розходяться, – підіграла капітану я. – Шоу закінчено, золото наше.
– Вчепилася ти в те золото! – буркнув лаорнієць. – Примітивна скнара.
– Що в нього на думці? – продовжував ді Крайн тим самим оманливо мирним тоном.
– Ще не ясно. Може, гроза буде… Скоро розберемося.
– Думаєш, що зможеш його контролювати?
– Ні. Ані я, ні Маркос Чорна Душа. Це краще ніж нічого, згодні?
– Чи краще? – засумнівався ді Крайн. – Маркоса треба повісити.
– Щось заважає?
– Єдина доступна рея у його розпорядженні, а на суші ми домовилися не різати одне одного.
Ясно… Тобто сутичка в піраміді закінчилася і «Принцеса півдня», як і раніше, захоплена людьми капітана Маркоса. Ді Крайн не має команди, щоб битися за корабель, а Маркос Чорна Душа не хоче гробити своїх посіпак просто задля розваги.
Ну… Могло бути й гірше.
– Море, – зі смішком нагадав Айлон. – Досить мене обговорювати. Хочу побачити море.
І я повела його на набережну.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Королева острова Мрій. Чужі береги, Олена Гриб», після закриття браузера.
